Затверджено

Наказ Державної інспекції сільського господарства в Закарпатській області

___________ 2012 року № ___

 

 

ПОЛОЖЕННЯ

про управління технічного нагляду,

 охорони праці та пожежної безпеки

 

1. Управління технічного нагляду,охорони праці та пожежної безпеки (далі-Управління технічного нагляду) є структурним підрозділом Державної інспекції сільського господарства в Закарпатській області.

2. У своїй діяльності Управління технічного наглядукерується Конституцією та законами України, актами та дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, дорученнями Прем'єр-міністра України, наказами Міністерства аграрної політики та продовольства України, дорученнями Міністра аграрної політики та продовольства,  його першого заступника та заступника, наказами Державної інспекції сільського господарства України, дорученнями Голови Державної інспекції сільського господарства України, актами обласної державної адміністрації, обласної ради, іншими актами законодавства України, а також цим Положенням.

3. Основними завданнями Управління технічного нагляду є:

3.1. Реалізація повноважень Державної інспекції сільського господарства України у межах Закарпатської області в сфері здійснення нагляду за технічним станом тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо- будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів (далі — машини) підприємствами, установами та організаціями і громадянами .

3.2. Забезпечення додержання законодавства з питань експлуатації машин та нагляду за їх технічним станом.

4. Управління технічного нагляду відповідно до покладених на нього завдань:

4.1. Здійснює відомчу реєстрацію та веде облік машин, забезпечує видачу номерних знаків на такі машини та відповідні реєстраційні документи.

4.2. Веде автоматизований облік зареєстрованих машин та систематизує відомості про їх власників з використанням єдиного реєстру, держателем якого є Держсільгоспінспекція України.

4.3. Здійснює державний нагляд  за виконанням вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів на придбану чи відремонтовану сільськогосподарську техніку та комплектувальні вузли і агрегати до неї.

4.4. Здійснює державний нагляд  та видає висновки щодо технічного стану проданих або відремонтованих машин, які підлягають перевірці, на підтвердження відповідності їх технічного стану вимогам законодавства.

4.5. Проводить технічну експертизу та експертну оцінку машин, що стали непридатними до використання внаслідок аварії чи стихійного лиха, та видає відповідні документи про доцільність їх подальшої експлуатації.

4.6. Проводить незалежну технічну експертизу при визначенні причин виходу з ладу сільськогосподарських машин у процесі розгляду претензій покупців до виробників (продавців) чи виконавців послуг технічного сервісу з приводу якості зазначених машин і послуг у період гарантійних строків експлуатації.

4.7. Здійснює контроль за справляння збору за першу реєстрацію власниками транспортних засобів та інших самохідних машин, підконтрольних інспекції.

4.8. Здійснює перевірку відповідності матеріально-технічної бази та методичного забезпечення закладів з підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації трактористів-машиністів у встановленому законодавством порядку, надає висновки про відповідність матеріально-технічної бази, методичного забезпечення та оснащеності навчального процесу для розгляду відповідними органами питання про акредитацію та видачу їм ліцензій на право підготовки трактористів-машиністів самохідних машин.

4.9. Приймає теоретичні та практичні іспити в осіб, які пройшли курс навчання у відповідних навчальних закладах, та видає посвідчення тракториста-машиніста.

4.10. Здійснює державний контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, діяльність яких пов'язана з реалізацією машин, що підлягають реєстрації в територіальних органах Держсільгоспінспекції України, законодавства у цій сфері.

4.11. Здійснює державний нагляд за виконанням правил технічного і сервісного обслуговування.

4.12. Здійснює державний нагляд  за дотриманням вимог законодавства акредитованими суб'єктами господарювання, які проводять перевірку технічного стану та ідентифікацію машин.

4.13. Здійснює контроль на підприємствах, в установах і організаціях агропромислового виробництва всіх форм власності за охороною праці, пожежною безпекою та безпекою дорожнього руху.

4.14. Здійснює державний нагляд  за дотриманням законодавства з охорони праці, навколишнього середовища при експлуатації і технологічному обслуговуванні технічних засобів для агропромислового комплексу.

4.15. Проводить навчання та надання консультативних послуг з питань, що належать до її компетенції, а також сприяє постійному навчанню та підвищенню кваліфікації спеціалістів галузі, широкому впровадженню досягнень науки і передового досвіду.

4.16. Бере участь у розробленні нормативно-правових актів, державних і галузевих стандартів, методик, що  належать до її компетенції.

4.17. Проводить технічну експертизу, аналіз та видачу висновків про: якість проданих і відремонтованих машин, вузлів, агрегатів та їх складових частин у зв'язку з розглядом відповідної претензії власника (користувача); якість пально-мастильних матеріалів, якими забезпечується агропромисловий комплекс; залишковий моторесурс під час визначення реалізаційної вартості машини, вузла, агрегата; відповідність технічним вимогам самостійно виготовлених (складених) машин, причепів; наявність шкідливих викидів у двигуні внутрішнього згорання.

4.18.  Реєструє групи з підготовки трактористів-машиністів і навчальні класи.

4.19.  Забезпечує проведення експертної оцінки сільськогосподарської техніки при її відчуженні на вторинному ринку.

4.20. Видає за заявками суб'єктів господарювання, діяльність яких пов'язана з реалізацією машин, що підлягають реєстрації в територіальних органах Держсільгоспінспекції України, отримані від Держсільгоспінспекції України бланки довідок-рахунків, біржових угод, актів прийняття-передачі машин та номерні знаки "Транзит".

4.21.  Готує та подає Держсільгоспінспекції України пропозиції щодо організації розроблення галузевих програм і оперативних заходів з питань охорони праці, пожежної безпеки і безпеки дорожнього руху в галузях агропромислового виробництва.

4.22. Надає адміністративні послуги відповідно до законодавства.

4.23. Здійснює інші повноваження відповідно до законодавства.

5. Управління технічного нагляду, з метою організації своєї діяльності:

5.1. Організовує розгляд звернень громадян з питань, що належать до  її компетенції, виявляє та усуває причини, що призводять до подання громадянами скарг.

5.2. Забезпечує доступ до публічної інформації, що знаходиться у її володінні.

5.3. Забезпечує відповідно до законодавства технічний захист інформації, яка є власністю держави, або інформації з обмеженим доступом.

5.4. Забезпечує у межах своїх повноважень виконання завдань з мобілізаційної підготовки та мобілізації.

5.5. Організовує роботу з укомплектування, зберігання, обліку та використання архівних документів.

6. Управління технічного нагляду та його посадові особи в межах своїх повноважень мають право:

6.1. Складати акти перевірок, протоколи про адміністративні правопорушення та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, давати обов'язкові для виконання приписи (розпорядження), а також подавати в установленому законодавством порядку до відповідних органів матеріали перевірок для притягнення винних осіб  до відповідальності.

6.2. Безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку підприємства, установи та організації усіх форм власності, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, для проведення перевірок з питань, що належать до її компетенції.

6.3. Передавати до органів прокуратури, органів дізнання та досудового слідства акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки злочину.

6.4. Проводити у випадках, установлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням  законодавства.

6.5. Забороняти експлуатацію машин та інших технічних засобів для агропромислового комплексу, якщо їх технічний стан не відповідає вимогам  нормативних документів щодо показників якості, технологічності та безпечності, охорони праці та охорони навколишнього природного середовища, загрожують життю і здоров'ю працюючих або створюють можливість виникнення аварії.

6.6. Перевіряти у трактористів-машиністів наявність документів на право користування і керування машинами  та зупиняти машини для перевірки технічного стану в разі наявності ознак, що свідчать про їх технічну несправність.

6.7. Залучати спеціалістів інших підрозділів обласної державної адміністрації, підприємств, установ та організацій, у тому числі громадських (за погодженням з їх керівниками), до вирішення питань, що належать до її компетенції.

6.8.Скликати наради, утворювати консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби (ради, комісії, колегії, робочі групи тощо) для виконання покладених на управління  завдань.

6.9. Одержувати в установленому законодавством порядку інформацію, документи і матеріали від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності та їх посадових осіб, а від органів державної статистики - безоплатно статистичні дані, необхідні для виконання покладених на неї завдань.

6.10. Користуватися інформаційними базами даних державних органів, державною системою урядового зв'язку та іншими технічними засобами.

6.11. Одержувати від посадових осіб, підприємств, установ та організацій і громадян, у власності або користуванні яких є машини, документи, необхідні для вирішення питань, що належать до її компетенції.

6.12. Давати підприємствам, установам та організаціям і громадянам обов’язкові для виконання приписи з питань, що належать до її компетенції, про усунення виявлених недоліків.

7. Державний інспектор під час виконання покладених на нього обов’язків має право:

7.1 . Безперешкодно відвідувати підприємства, установи та організації для проведення перевірок з питань, що належать до компетенції Інспекції .

7.2 . Зупиняти і забороняти експлуатацію машин у разі наявності ознак, що свідчать про їх технічну несправність.

7.3 Перевіряти у трактористів-машиністів під час проведення технічних оглядів машин документи на право користування і керування машинами, а також наявність медичної довідки про стан здоров’я та перевіряти знання ними Правил дорожнього руху і навички керування машинами.

7.4 . Робити у передбачених законодавством випадках трактористам-машиністам попередження, а за грубе порушення правил техніки безпеки та дорожнього руху порушувати питання про позбавлення їх права керування машинами.

7.5 . Давати посадовим особам та громадянам обов’язкові для виконання приписи про усунення виявлених порушень правил, норм та стандартів, що стосуються безпеки технічної експлуатації машин, дорожнього руху, охорони праці та пожежної безпеки,  а у разі невиконання таких приписів— передавати матеріали до правоохоронних органів для притягнення винних осіб до відповідальності.

7.6 . Перевіряти у навчально-виховних закладах, що проводять роботу з підготовки трактористів-машиністів та підвищення їх кваліфікації, відповідність матеріальної бази, методичного забезпечення та якості підготовки трактористів-машиністів вимогам навчальних програм.

8. Управління технічного нагляду під час виконання покладених на нього завдань взаємодіє з місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями і громадянами.

9.  В складі Управління технічного нагляду є два відділи:

- відділ технічного нагляду;

- відділ охорони праці та пожежної безпеки.

9.1. Чисельність працівників відділів встановлюється відповідно до штатного розпису.

10. Управління технічного нагляду очолює начальник, який призначається на посаду і звільняється з посади начальником Державної інспекції сільського господарства в Закарпатській області.

Начальник управління водночас є старшим державним інспектором сільського господарства в Закарпатській області.

Начальник управління має заступника – начальника відділу технічного нагляду,  який призначається на посаду і звільняється з посади начальником Державної інспекції сільського господарства в Закарпатській області.

До складу Управління входять головні  спеціалісти, які одночасно є державними інспекторами на відповідній території.

11. Начальник Управління технічного нагляду:

11.1. Очолює Управління технічного нагляду, здійснює керівництво ним, несе персональну відповідальність за організацію та результати його діяльності.

11.2. Організовує та забезпечує виконання відповідно актів законодавства, наказів Міністерства аграрної політики та продовольства України, доручень Міністра аграрної політики та продовольства України, його першого заступника та заступника,  наказів Держсільгоспінспекції України, доручень Голови Держсільгоспінспекції України, наказів та доручень начальника Держсільгоспінспекції в Закарпатській області.

11.3. Вносить начальнику Держсільгоспінспекції області пропозиції щодо пріоритетів роботи Управління технічного нагляду, шляхів виконання покладених на нього завдань, подає на затвердження плани роботи (річні, піврічні).

11.4. Звітує перед начальником Держсільгоспінспекції області щодо виконання покладених на Управління технічного нагляду завдань та планів роботи.

11.5. Здійснює добір кадрів в Управління технічного нагляду, формує кадровий резерв на відповідні посади.

11.6. Організовує роботу з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників.

11.7. Порушує перед начальником Держсільгоспінспекції області  питання про присвоєння рангів державних службовців своїм працівникам, а також щодо заохочення та притягнення їх до відповідальності.

11.8. Розподіляє обов’язки  між своїми працівниками.

11.9. Розробляє та затверджує у начальника Держсільгоспінспекції області положення про Управління технічного нагляду та його відділи.

 

____________________

 

 

 

 

Н О Р М А Т И В Н А    Б А З А

 

                     З А К О Н   У К Р А Ї Н И

              Про основні засади державного нагляду
           (контролю) у сфері господарської діяльності

  ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2007, N 29, ст.389 )

{ Із змінами, внесеними згідно із Законом
  N 107-VI ( 107-17 ) від 28.12.2007, ВВР, 2008, N 5-6, N 7-8, ст.78
                              - зміни діють по 31 грудня 2008 року }

{ Додатково див. Рішення Конституційного Суду
  N 10-рп/2008 ( v010p710-08 ) від 22.05.2008 }

{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
  N 1546-VI ( 1546-17 ) від 23.06.2009, ВВР, 2009, N 49, ст.737
  N 2299-VI ( 2299-17 ) від 01.06.2010, ВВР, 2010, N 34, ст.482
  N 2367-VI ( 2367-17 ) від 29.06.2010, ВВР, 2010, N 34, ст.486
  N 2399-VI ( 2399-17 ) від 01.07.2010, ВВР, 2010, N 38, ст.510
  N 2467-VI ( 2467-17 ) від 08.07.2010, ВВР, 2010, N 48, ст.566 }

{ Додатково див. Закон
  N 2735-VI ( 2735-17 ) від 02.12.2010, ВВР, 2011, N 21, ст.144 }

{ Із змінами, внесеними згідно із Законом
  N 2756-VI ( 2756-17 ) від 02.12.2010, ВВР, 2011, N 23, ст.160
                                  Кодексом
  N 3393-VI ( 3393-17 ) від 19.05.2011, ВВР, 2011, N 48-49, ст.536
                                  Законами
  N 3437-VI ( 3437-17 ) від 31.05.2011, ВВР, 2011, N 50, ст.543
  N 3530-VI ( 3530-17 ) від 16.06.2011, ВВР, 2012, N 2-3, ст.3
  N 3609-VI ( 3609-17 ) від 07.07.2011, ВВР, 2012, N  6, ст.50
  N 3610-VI ( 3610-17 ) від 07.07.2011, ВВР, 2012, N  7, ст.53 }

{ Зміни до Закону див. в Законі
  N 5026-VI ( 5026-17 ) від 22.06.2012, ВВР, 2013, N 22, ст.216 }

{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
  N 4652-VI ( 4652-17 ) від 13.04.2012, ВВР, 2013, N 21, ст.208
  N 5502-VI ( 5502-17 ) від 20.11.2012 }
 

     Цей Закон визначає правові та організаційні  засади,  основні
принципи  і  порядок  здійснення  державного  нагляду (контролю) у
сфері господарської діяльності,  повноваження  органів  державного
нагляду  (контролю),  їх  посадових  осіб  і  права,  обов'язки та
відповідальність  суб'єктів  господарювання  під  час   здійснення
державного нагляду (контролю).

     Стаття 1. Визначення термінів

     У цьому  Законі  нижчезазначені  терміни  вживаються в такому
значенні:

     державний   нагляд   (контроль)  -  діяльність  уповноважених
законом  центральних  органів  виконавчої влади, їх територіальних
органів,  державних колегіальних органів, органів виконавчої влади
Автономної   Республіки  Крим,  органів  місцевого  самоврядування
(далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень,
передбачених  законом,  щодо  виявлення  та запобігання порушенням
вимог  законодавства  суб'єктами  господарювання  та  забезпечення
інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та
послуг,  прийнятного  рівня небезпеки для населення, навколишнього
природного  середовища;  {  Абзац  другий  статті  1  із  змінами,
внесеними згідно із Законами N 2399-VI ( 2399-17 ) від 01.07.2010,
N  3530-VI  (  3530-17 ) від 16.06.2011, N 3610-VI ( 3610-17 ) від
07.07.2011 }

     заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові
заходи,  які  здійснюються  шляхом проведення перевірок,  ревізій,
оглядів, обстежень та інших дій;

     прийнятний ризик  -   соціально,   економічно,   технічно   і
політично   обґрунтований   ризик,   який  не  перевищує  гранично
допустимого рівня;

     ризик - кількісна міра  небезпеки,  що  враховує  ймовірність
виникнення   негативних  наслідків  від  здійснення  господарської
діяльності та можливий розмір втрат від них;

     спосіб здійснення державного нагляду (контролю)  -  процедура
здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом;

{  Зміни  до  абзацу шостого частини першої статті 1 див. в Законі
N 5026-VI ( 5026-17 ) від 22.06.2012 }

     треті особи - юридичні та фізичні особи (адвокати,  аудитори,
члени громадських організацій та інші), які залучаються суб'єктами
господарювання  або  органами державного нагляду (контролю) в ході
здійснення заходів державного нагляду (контролю).

     Стаття 2. Сфера дії цього Закону

     Дія цього  Закону  поширюється  на  відносини,  пов'язані  зі
здійсненням  державного  нагляду  (контролю) у сфері господарської
діяльності.

     Дія  цього  Закону  не поширюється на відносини, що виникають
під час здійснення заходів валютного контролю,  митного  контролю,
державного   експортного   контролю,   контролю   за   дотриманням
бюджетного   і  податкового  законодавства  та  касових  операцій,
контролю   за   дотриманням  порядку  проведення  розрахунків,  за
виробництвом  та  обігом  спирту,  алкогольних  напоїв і тютюнових
виробів,   використанням   державного   та   комунального   майна,
банківського   і  страхового  нагляду,  інших  видів  спеціального
державного  контролю  за  діяльністю  суб'єктів  господарювання на
ринку   фінансових  послуг,  державного  контролю  за  дотриманням
законодавства   про  захист  економічної  конкуренції,  державного
нагляду  (контролю) за дотриманням вимог нормативно-правових актів
щодо забезпечення безпеки на автомобільному транспорті, державного
архітектурно-будівельного  контролю  та  нагляду, телекомунікації,
поштовий   зв'язок,   радіочастотний   ресурс   України,  під  час
проведення    процедур,    передбачених   Кодексом   України   про
адміністративні  правопорушення  (  80731-10,  80732-10 ), а також
оперативно-розшукової    діяльності,    прокурорського    нагляду,
досудового  розслідування  і  правосуддя,  державного  нагляду  за
дотриманням  вимог  ядерної  та  радіаційної  безпеки,  державного
контролю та нагляду в галузі цивільної авіації, державного нагляду
(контролю)   за   дотриманням   ліцензійних  умов  транспортування
природного  і  нафтового  газу  трубопроводами  та його розподілу,
постачання  природного газу, зберігання природного газу в обсягах,
що  перевищують  рівень,  який встановлюється ліцензійними умовами
провадження  господарської  діяльності  із  зберігання  природного
газу.

{   Частина   друга   статті   2   в   редакції  Закону  N  107-VI
(  107-17 ) від 28.12.2007 - зміну визнано неконституційною згідно
з  Рішенням  Конституційного Суду N 10-рп/2008 ( v010p710-08 ) від
22.05.2008;  із  змінами,  внесеними згідно із Законом  N  1546-VI
(  1546-17  )   від   23.06.2009;  в  редакції  Закону  N  2299-VI
(  2299-17  )  від  01.06.2010;  із  змінами,  внесеними згідно із
Законами   N   2367-VI  (  2367-17  )   від  29.06.2010, N 2467-VI
(  2467-17 ) від 08.07.2010, N 2756-VI ( 2756-17 ) від 02.12.2010,
N   3437-VI  (  3437-17  )  від  31.05.2011,  Кодексом  N  3393-VI
(  3393-17  )  від  19.05.2011, Законами N 4652-VI ( 4652-17 ) від
13.04.2012, N 5502-VI ( 5502-17 ) від 20.11.2012 }

     Стаття 3. Основні принципи державного нагляду (контролю)

     Державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами:

     пріоритетності безпеки  у  питаннях  життя і здоров'я людини,
функціонування і розвитку  суспільства,  середовища  проживання  і
життєдіяльності  перед  будь-якими  іншими  інтересами  і цілями у
сфері господарської діяльності;

     підконтрольності і  підзвітності  органу  державного  нагляду
(контролю) відповідним органам державної влади;

     рівності прав    і    законних   інтересів   усіх   суб'єктів
господарювання;

     гарантування прав суб'єкту господарювання;

     об'єктивності та   неупередженості   здійснення    державного
нагляду (контролю);

     наявності підстав,   визначених   законом,   для   здійснення
державного нагляду (контролю);

     відкритості, прозорості,  плановості й системності державного
нагляду (контролю);

     неприпустимості дублювання   повноважень  органів  державного
нагляду (контролю);

     невтручання органу державного нагляду (контролю)  у  статутну
діяльність суб'єкта господарювання, якщо вона здійснюється в межах
закону;

     відповідальності органу державного нагляду (контролю) та його
посадових   осіб   за  шкоду,  заподіяну  суб'єкту  господарювання
внаслідок порушення вимог законодавства;

     дотримання умов міжнародних договорів України;

     незалежності органів  державного   нагляду   (контролю)   від
політичних партій та будь-яких інших об'єднань громадян;

     наявності  одного  органу  державного  нагляду  (контролю)  у
складі  центрального органу виконавчої влади. { Статтю 3 доповнено
абзацом  чотирнадцятим згідно із Законом N 2399-VI ( 2399-17 ) від
01.07.2010 }

     Стаття 4. Загальні вимоги до здійснення державного нагляду
               (контролю)

     1. Державний  нагляд  (контроль)   здійснюється   за   місцем
провадження  господарської  діяльності суб'єкта господарювання або
його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного
нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

     2. Державний  нагляд (контроль) може здійснюватися комплексно
кількома  органами  державного  нагляду  (контролю),   якщо   їхні
повноваження   на  здійснення  чи  участь  у  комплексних  заходах
передбачені законом.  Такі заходи проводяться за спільним рішенням
керівників відповідних органів державного нагляду (контролю).

     3. Планові  та  позапланові заходи здійснюються в робочий час
суб'єкта  господарювання,  встановлений   правилами   внутрішнього
трудового розпорядку.

     4. Виключно законами встановлюються:

     органи, уповноважені  здійснювати державний нагляд (контроль)
у сфері господарської діяльності;

{  Положення  абзацу другого частини четвертої статті 4 при вжитті
заходів  ринкового  нагляду  не  застосовуються  згідно із Законом
N 2735-VI ( 2735-17 ) від 02.12.2010 }

     види господарської діяльності,  які  є  предметом  державного
нагляду (контролю);

     повноваження органів   державного   нагляду  (контролю)  щодо
зупинення виробництва  (виготовлення)  або  реалізації  продукції,
виконання робіт, надання послуг;

     вичерпний перелік   підстав   для   зупинення   господарської
діяльності;

     спосіб здійснення державного нагляду (контролю);

     санкції за порушення вимог законодавства і перелік  порушень,
які  є  підставою для видачі органом державного нагляду (контролю)
припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

     Орган державного  нагляду  (контролю)  не  може   здійснювати
державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо
закон прямо не уповноважує такий орган  на  здійснення  державного
нагляду  (контролю)  у певній сфері господарської діяльності та не
визначає повноваження такого органу під час здійснення  державного
нагляду (контролю).

     5. Зупинення   виробництва   (виготовлення)   або  реалізації
продукції,  виконання  робіт,  надання  послуг   допускається   за
вмотивованим   письмовим   рішенням  керівника  органу  державного
нагляду (контролю) чи його заступника.

     6. Посадовій  особі  органу  державного  нагляду   (контролю)
забороняється   здійснювати   державний   нагляд  (контроль)  щодо
суб'єктів господарювання, з якими (або із службовими особами яких)
посадова особа перебуває в родинних стосунках.

     7. У  разі  якщо  норма закону чи іншого нормативно-правового
акта,  виданого  відповідно  до  закону,  припускає   неоднозначне
тлумачення  прав  і  обов'язків суб'єкта господарювання або органу
державного нагляду (контролю)  та  його  посадових  осіб,  рішення
приймається на користь суб'єкта господарювання.

     8. Органи   державного   нагляду   (контролю)   та   суб'єкти
господарювання мають право фіксувати процес  здійснення  планового
або  позапланового  заходу  чи кожну окрему дію засобами аудіо- та
відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу.

     9. Невиконання приписів,  розпоряджень та  інших  розпорядчих
документів  органу  державного  нагляду  (контролю) тягне за собою
застосування штрафних санкцій до суб'єкта господарювання згідно із
законом.

     10. Посадові  особи  органу  державного  нагляду (контролю) з
метою  з'ясування  обставин,  які  мають  значення   для   повноти
проведення  заходу,  здійснюють у межах повноважень,  передбачених
законом,  огляд територій або приміщень,  які використовуються для
провадження господарської діяльності, а також будь-яких документів
чи предметів, якщо це передбачено законом.

     11. Плановий чи позаплановий захід  повинен  здійснюватися  у
присутності керівника або його заступника, або уповноваженої особи
суб'єкта господарювання.

     12. Перед початком здійснення державного  нагляду  (контролю)
посадова  особа органу державного нагляду (контролю) вносить запис
до  відповідного  журналу   суб'єкта   господарювання   (за   його
наявності).

     13. Діяльність   органів   державного   нагляду   (контролю),
пов'язана зі збором інформації, метою якого є отримання відомостей
про масові явища та процеси, що відбуваються у сфері господарської
діяльності, не вважається заходами державного нагляду (контролю).

     14. Під час здійснення державного нагляду (контролю) посадові
особи  органу  державного нагляду (контролю) зобов'язані зберігати
комерційну таємницю суб'єкта господарювання.

     Інформація, доступ  до  якої   обмежено   законом,   одержана
посадовою  особою  органу  державного  нагляду  (контролю) під час
здійснення державного нагляду (контролю),  може  використовуватися
виключно в порядку, встановленому законом.

     Органи державного нагляду (контролю) забезпечують спеціальний
режим  захисту  та  доступу  до  інформації,  що   є   комерційною
таємницею, згідно з вимогами закону.

     Стаття 5. Планові заходи зі здійснення державного нагляду
               (контролю)

{  Частини  перша  та  друга статті 5 набирають чинності з 1 січня
2008 року. Додатково див. пункт 1 статті 22 цього Закону }

     1. Планові  заходи  здійснюються  відповідно  до  річних  або
квартальних планів,  які затверджуються органом державного нагляду
(контролю) до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа
останнього місяця кварталу, що передує плановому.

     2. Орган  державного нагляду (контролю) визначає у віднесеній
до його відання сфері критерії, за якими оцінюється ступінь ризику
від здійснення господарської діяльності.

{  Положення  абзацу  першого  частини  другої статті 5 при вжитті
заходів  ринкового  нагляду  не  застосовуються  згідно із Законом
N 2735-VI ( 2735-17 ) від 02.12.2010 }

     З   урахуванням  значення  прийнятного  ризику  всі  суб'єкти
господарювання,  що  підлягають нагляду (контролю), відносяться до
одного  з трьох ступенів ризику: з високим, середнім та незначним.
{  Абзац  другий  частини  другої  статті  5 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 2399-VI ( 2399-17 ) від 01.07.2010 }

{  Положення  абзацу  другого  частини  другої статті 5 при вжитті
заходів  ринкового  нагляду  не  застосовуються  згідно із Законом
N 2735-VI ( 2735-17 ) від 02.12.2010 }

     Залежно від  ступеня  ризику   органом   державного   нагляду
(контролю)  визначається періодичність проведення планових заходів
державного нагляду (контролю) ( 656-2009-п ).

{  Положення  абзацу  третього  частини другої статті 5 при вжитті
заходів  ринкового  нагляду  не  застосовуються  згідно із Законом
N 2735-VI ( 2735-17 ) від 02.12.2010 }

     Критерії,  за  якими оцінюється ступінь ризику від здійснення
господарської  діяльності  (  1324-2007-п,  75-2008-п, 212-2008-п,
315-2008-п,   365-2008-п,   483-2008-п,   493-2008-п,  698-2008-п,
699-2008-п,   747-2008-п,   775-2008-п,   790-2008-п,  835-2008-п,
843-2008-п,   848-2008-п,   895-2008-п,   909-2008-п,  935-2008-п,
947-2008-п,   1097-2008-п,  1139-2008-п,  1164-2008-п,  16-2009-п,
21-2009-п,    25-2009-п,   303-2009-п,   345-2009-п,   353-2009-п,
406-2009-п,   413-2009-п,   477-2009-п,   513-2009-п,  540-2009-п,
546-2009-п,   547-2009-п,   548-2009-п,  939-2009-п,  1048-2009-п,
1126-2009-п,   1288-2009-п,   9-2010-п,   100-2010-п,  178-2010-п,
238-2010-п,   565-2010-п,  977-2010-п,  1059-2010-п,  1093-2010-п,
1137-2010-п,  1174-2010-п,  1230-2010-п,  311-2011-п,  351-2011-п,
1100-2011-п,  1104-2011-п,  1113-2011-п, 1116-2011-п, 1405-2011-п,
219-2012-п,   259-2012-п,   306-2012-п,   910-2012-п,  911-2012-п,
919-2012-п,  1207-2012-п, 191-2013-п, 276-2013-п ) і періодичність
проведення  планових  заходів,  затверджуються Кабінетом Міністрів
України за поданням органу державного нагляду (контролю).

{  Положення  абзацу четвертого частини другої статті 5 при вжитті
заходів  ринкового  нагляду  не  застосовуються  згідно із Законом
N 2735-VI ( 2735-17 ) від 02.12.2010 }

     Залежно від   ступеня   ризику   органом  державного  нагляду
(контролю) визначаються переліки питань  для  здійснення  планових
заходів, які затверджуються його наказом.

     У межах   переліку  питань  кожен  орган  державного  нагляду
(контролю) залежно від цілей заходу має визначити ті питання, щодо
яких буде здійснюватися державний нагляд (контроль).

     Уніфіковані форми актів, в яких передбачається перелік питань
(  z1690-12  )  залежно від ступеня ризику, затверджуються органом
державного  нагляду  (контролю) і публікуються в мережі Інтернет у
порядку, визначеному законодавством.

     Орган державного нагляду (контролю)  оприлюднює  критерії  та
періодичність проведення планових заходів із здійснення державного
нагляду (контролю) шляхом розміщення інформації в мережі  Інтернет
у порядку, визначеному законодавством.

{  Положення  абзацу  восьмого  частини другої статті 5 при вжитті
заходів  ринкового  нагляду  не  застосовуються  згідно із Законом
N 2735-VI ( 2735-17 ) від 02.12.2010 }

     3. Щорічно  до  1  квітня орган державного нагляду (контролю)
готує  звіт  про  виконання  річного  плану  (квартальних  планів)
державного   нагляду   (контролю)   суб'єктів   господарювання  за
попередній рік і оприлюднює його в мережі Інтернет.

     4. Органи державного нагляду  (контролю)  здійснюють  планові
заходи   з  державного  нагляду  (контролю)  за  умови  письмового
повідомлення  суб'єкта  господарювання  про  проведення  планового
заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

     Повідомлення повинно містити:

     дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу;

     найменування юридичної   особи   або  прізвище,  ім'я  та  по
батькові  фізичної  особи  -  підприємця,  щодо  діяльності   яких
здійснюється захід;

     найменування органу державного нагляду (контролю).

     Повідомлення надсилається     рекомендованим     листом    чи
телефонограмою  за  рахунок  коштів  органу   державного   нагляду
(контролю)  або  вручається  особисто  керівнику  чи уповноваженій
особі суб'єкта господарювання під розписку.

     Суб'єкт господарювання має право не допускати посадову  особу
органу  державного  нагляду  (контролю)  до  здійснення  планового
заходу в разі неодержання повідомлення  про  здійснення  планового
заходу.

     5. Строк  здійснення  планового  заходу  не може перевищувати
п'ятнадцяти робочих днів,  а для суб'єктів малого підприємництва -
п'яти робочих днів, якщо інше не передбачено законом.

     Продовження строку    здійснення    планового    заходу    не
допускається.

     Стаття 6. Позапланові заходи зі здійснення державного нагляду
               (контролю)

     1. Підставами для здійснення позапланових заходів є:

     подання суб'єктом    господарювання    письмової   заяви   до
відповідного органу державного нагляду (контролю)  про  здійснення
заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

     виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у
документах    обов'язкової    звітності,     поданих     суб'єктом
господарювання;

     перевірка виконання    суб'єктом   господарювання   приписів,
розпоряджень  або  інших  розпорядчих  документів  щодо   усунення
порушень  вимог законодавства,  виданих за результатами проведення
планових заходів органом державного нагляду (контролю);

     звернення фізичних та юридичних осіб про порушення  суб'єктом
господарювання  вимог  законодавства.  Позаплановий  захід у цьому
разі здійснюється тільки за наявності  згоди  центрального  органу
виконавчої влади на його проведення;

     неподання у   встановлений  термін  суб'єктом  господарювання
документів обов'язкової звітності без  поважних  причин,  а  також
письмових  пояснень  про  причини,  які перешкоджали поданню таких
документів;

     настання   аварії,  смерті  потерпілого  внаслідок  нещасного
випадку  або  професійного  захворювання,  що  було  пов'язано   з
діяльністю  суб'єкта  господарювання.  {  Частину  першу  статті 6
доповнено  новим  абзацом  згідно із Законом N 2399-VI ( 2399-17 )
від 01.07.2010 }

     Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише  ті
питання,   необхідність   перевірки   яких   стала  підставою  для
здійснення цього заходу,  з обов'язковим зазначенням цих питань  у
посвідченні   (направленні)   на   проведення  державного  нагляду
(контролю).

     2. Проведення позапланових  заходів  з  інших  підстав,  крім
передбачених   цією   статтею,   забороняється,   якщо   інше   не
передбачається законом або міжнародним договором України, згода на
обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

     3. Суб'єкт  господарювання  повинен  ознайомитися з підставою
проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного
документа.

     4. Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати
десяти робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - двох
робочих днів, якщо інше не передбачено законом.

     Продовження строку   здійснення   позапланового   заходу   не
допускається.

     Стаття 7. Розпорядчі документи органів державного нагляду
               (контролю)

     1. Для  здійснення  планового  або позапланового заходу орган
державного  нагляду  (контролю)  видає  наказ,  який  має  містити
найменування    суб'єкта    господарювання,    щодо   якого   буде
здійснюватися захід, та предмет перевірки.

     2. На підставі наказу оформляється посвідчення  (направлення)
на проведення заходу,  яке підписується керівником або заступником
керівника органу державного  нагляду  (контролю)  (із  зазначенням
прізвища,  ім'я  та  по батькові) і засвідчується печаткою.

     3.   У   посвідченні   (направленні)   на  проведення  заходу
зазначаються:

     найменування органу   державного   нагляду   (контролю),   що
здійснює захід;

     найменування суб'єкта      господарювання     та/або     його
відокремленого  підрозділу  або  прізвище,  ім'я  та  по  батькові
фізичної  особи  -  підприємця,  щодо діяльності яких здійснюється
захід;

     місцезнаходження суб'єкта    господарювання    та/або    його
відокремленого   підрозділу,  щодо  діяльності  яких  здійснюється
захід;

     номер і дата наказу, на виконання якого здійснюється захід;

     перелік посадових  осіб,  які  беруть  участь  у   здійсненні
заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові;

     дата початку та дата закінчення заходу;

     тип заходу (плановий або позаплановий);

     вид заходу    (перевірка,    ревізія,    обстеження,   огляд,
інспектування тощо);

     підстави для здійснення заходу;

     предмет здійснення заходу;

     інформація про здійснення попереднього заходу (тип  заходу  і
строк його здійснення).

     4. Посвідчення   (направлення)   є   чинним   лише   протягом
зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

     5. Перед початком здійснення  заходу  посадові  особи  органу
державного  нагляду  (контролю)  зобов'язані  пред'явити керівнику
суб'єкта господарювання або уповноваженій  ним  особі  посвідчення
(направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу
органу  державного   нагляду   (контролю),   і   надати   суб'єкту
господарювання копію посвідчення (направлення).

     Посадова особа   органу  державного  нагляду  (контролю)  без
посвідчення  (направлення)  на  здійснення  заходу  та  службового
посвідчення  не  має права здійснювати державний нагляд (контроль)
суб'єкта господарювання.

     Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових  осіб
органу  державного  нагляду (контролю) до здійснення заходу,  якщо
вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.

     6. За результатами  здійснення  планового  або  позапланового
заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі
виявлення порушень вимог законодавства,  складає акт, який повинен
містити такі відомості:

     дату складення акта;

     тип заходу (плановий або позаплановий);

     вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);

     предмет державного нагляду (контролю);

     найменування органу  державного  нагляду (контролю),  а також
посаду,  прізвище,  ім'я  та  по  батькові  посадової  особи,  яка
здійснила захід;

     найменування юридичної   особи   або  прізвище,  ім'я  та  по
батькові  фізичної  особи  -  підприємця,  щодо  діяльності   яких
здійснювався захід.

     Посадова особа  органу державного нагляду (контролю) зазначає
в   акті   стан   виконання    вимог    законодавства    суб'єктом
господарювання,  а  в разі невиконання - детальний опис виявленого
порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

     В останній день перевірки два  примірники  акта  підписуються
посадовими  особами  органу  державного  нагляду  (контролю),  які
здійснювали захід,  та суб'єктом господарювання або  уповноваженою
ним особою, якщо інше не передбачено законом.

     Якщо суб'єкт  господарювання  не  погоджується  з актом,  він
підписує акт із зауваженнями.

     Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного
нагляду  (контролю)  є невід'ємною частиною акта органу державного
нагляду (контролю).

     У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова
особа  органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта
відповідний запис.

     Один примірник акта вручається  суб'єкту  господарювання  або
уповноваженій   ним  особі,  а  другий  -  зберігається  в  органі
державного нагляду (контролю).

     7. На підставі акта, який складено за результатами здійснення
планового   заходу,   в   ході   якого  виявлено  порушення  вимог
законодавства, протягом п'яти робочих днів з дня завершення заходу
складається   припис   (   z0373-13  ),  розпорядження  або  інший
розпорядчий  документ  про  усунення  порушень,  виявлених під час
здійснення заходу.

     8. Припис - обов'язкова  для  виконання  у  визначені  строки
письмова   вимога   посадової   особи  органу  державного  нагляду
(контролю) суб'єкту господарювання щодо  усунення  порушень  вимог
законодавства.  Припис  не  передбачає  застосування  санкцій щодо
суб'єкта   господарювання.   Припис  (  z0373-13  )  видається  та
підписується    посадовою   особою   органу   державного   нагляду
(контролю), яка здійснювала перевірку.

     9. Розпорядження  або  інший  розпорядчий   документ   органу
державного нагляду (контролю) - обов'язкове для виконання письмове
рішення  органу  державного  нагляду  (контролю)   щодо   усунення
виявлених порушень у визначені строки.  Розпорядження видається та
підписується керівником органу державного нагляду  (контролю)  або
його заступником.

     Розпорядження може   передбачати   застосування  до  суб'єкта
господарювання санкцій, передбачених законом.

     Розпорядчий документ  органу  державного  нагляду  (контролю)
щодо  усунення  порушень,  виявлених  під  час  здійснення заходу,
повинен містити такі відомості:

     дату складення;

     тип заходу (плановий чи позаплановий);

     вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);

     термін усунення порушень;

     найменування органу державного нагляду  (контролю),  а  також
посаду,  прізвище,  ім'я  та  по  батькові  посадової  особи,  яка
здійснила захід;

     найменування та місцезнаходження суб'єкта  господарювання,  а
також   прізвище,   ім'я   та   по   батькові  його  керівника  чи
уповноваженої ним особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної
особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід;

     прізвище, ім'я та по батькові інших осіб,  які взяли участь у
здійсненні заходу.

     Розпорядчий документ  органу  державного  нагляду  (контролю)
щодо  усунення  порушень  складається  у  двох  примірниках:  один
примірник не пізніше п'яти  робочих  днів  з  дня  складення  акта
надається  суб'єкту  господарювання чи уповноваженій ним особі для
виконання,  а другий примірник з підписом суб'єкта  господарювання
або  уповноваженої  ним  особи  щодо  погоджених термінів усунення
порушень  вимог  законодавства  залишається  в  органі  державного
нагляду (контролю).

     У разі  відмови суб'єкта господарювання або уповноваженої ним
особи від отримання розпорядчого документа щодо усунення  порушень
вимог законодавства він направляється рекомендованим листом,  а на
копії розпорядчого документа, який залишається в органі державного
нагляду  (контролю),  проставляються  відповідний вихідний номер і
дата направлення.

     Розпорядчі документи    щодо    усунення    порушень    вимог
законодавства  можуть  бути оскаржені до відповідного центрального
органу виконавчої влади або суду в установленому законом порядку.

     Стаття 8. Повноваження органу державного нагляду (контролю)

     1. Орган державного нагляду (контролю) в  межах  повноважень,
передбачених   законом,  під  час  здійснення  державного  нагляду
(контролю) має право:

     вимагати від  суб'єкта  господарювання   усунення   виявлених
порушень вимог законодавства;

     вимагати припинення   дій,   які   перешкоджають   здійсненню
державного нагляду (контролю);

     відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати
пояснення,  довідки,  документи, матеріали, відомості з питань, що
виникають під час державного  нагляду  (контролю),  відповідно  до
закону;

     надавати (надсилати) суб'єктам господарювання обов'язкові для
виконання приписи про усунення порушень і недоліків;

     накладати штрафні  санкції  та  вживати  заходи,  передбачені
законом.

     2. Органи  державного нагляду (контролю) та їх посадові особи
під  час  здійснення   заходів   державного   нагляду   (контролю)
зобов'язані:

     повно, об'єктивно   та   неупереджено  здійснювати  державний
нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом;

     дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із  суб'єктами
господарювання;

     не втручатися  і  не  перешкоджати  здійсненню  господарської
діяльності  під  час   здійснення   заходів   державного   нагляду
(контролю),  якщо  це  не  загрожує  життю  та здоров'ю людей,  не
спричиняє небезпеки виникнення техногенних ситуацій і пожеж;

     забезпечувати нерозголошення  комерційної  таємниці  суб'єкта
господарювання,   що   стає  доступною  посадовим  особам  у  ході
здійснення державного нагляду (контролю);

     ознайомити керівника   суб'єкта   господарювання   або   його
заступника,  або  уповноважену ним особу з результатами державного
нагляду (контролю) в строки, передбачені законом;

     надавати суб'єкту господарювання консультаційну допомогу щодо
здійснення державного нагляду (контролю).

     Стаття 9. Відповідальність посадових осіб органу державного
               нагляду (контролю)

     За невиконання  вимог   законодавства,   а   також   завдання
неправомірними   діями   збитків   суб'єкту  господарювання  орган
державного  нагляду  (контролю),  його   посадові   особи   несуть
відповідальність згідно із законом.

     Збитки, завдані  суб'єкту господарювання неправомірними діями
посадових осіб органів державного нагляду  (контролю),  підлягають
відшкодуванню у встановленому законом порядку.

     Стаття 10. Права суб'єкта господарювання

     Суб'єкт господарювання  під час здійснення державного нагляду
(контролю) має право:

     вимагати від  посадових  осіб   органу   державного   нагляду
(контролю) додержання вимог законодавства;

     перевіряти наявність   у  посадових  осіб  органу  державного
нагляду  (контролю)  службового  посвідчення  і  одержувати  копії
посвідчення    (направлення)    на    проведення   планового   або
позапланового заходу;

     не допускати  посадових  осіб   органу   державного   нагляду
(контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо:

     - він  здійснюється  з  порушенням  вимог  щодо періодичності
проведення заходів  державного  нагляду  (контролю),  передбачених
законом;

{  Положення абзацу п'ятого статті 10 при вжитті заходів ринкового
нагляду  не застосовуються згідно із Законом N 2735-VI ( 2735-17 )
від 02.12.2010 }

     - посадова  особа  органу  державного  нагляду  (контролю) не
надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані
документи не відповідають вимогам цього Закону;

     бути присутнім  під час здійснення заходів державного нагляду
(контролю);

     вимагати нерозголошення   інформації,   що   є    комерційною
таємницею суб'єкта господарювання;

     одержувати та   знайомитися   з   актами  державного  нагляду
(контролю);

     надавати в письмовій формі  свої  пояснення,  зауваження  або
заперечення до акта органу державного нагляду (контролю);

     оскаржувати в  установленому законом порядку неправомірні дії
органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб.

     Стаття 11. Обов'язки суб'єкта господарювання

     Суб'єкт господарювання під час здійснення державного  нагляду
(контролю) зобов'язаний:

     допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю)
до здійснення  заходів  державного  нагляду  (контролю)  за  умови
дотримання   порядку  здійснення  державного  нагляду  (контролю),
передбаченого цим Законом;

     виконувати вимоги органу державного нагляду  (контролю)  щодо
усунення виявлених порушень вимог законодавства;

     надавати документи,  зразки  продукції,  пояснення,  довідки,
відомості,  матеріали з питань,  що виникають під  час  державного
нагляду (контролю), відповідно до закону;

     одержувати примірник   припису  або  акта  органу  державного
нагляду  (контролю)  за  результатами  проведеного  планового   чи
позапланового заходу.

     Стаття 12. Відповідальність суб'єкта господарювання

     1.  Невиконання приписів ( z0373-13 ), розпоряджень або інших
розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства,
виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю),
тягне  за  собою  застосування до суб'єкта господарювання штрафних
санкцій у порядку, встановленому законом.

     2. У   разі   застосування   санкцій   за   порушення   вимог
законодавства,  зокрема, якщо законом передбачаються мінімальні та
максимальні  розміри санкцій,  враховується принцип пропорційності
порушення і покарання.

     Стаття 13. Рішення про відбір зразків продукції

     1. Відбір  зразків   продукції   здійснюється   на   підставі
письмового   вмотивованого  рішення  керівника  органу  державного
нагляду (контролю) або його заступника згідно із законом.

     2. У  рішенні  про  необхідність  відбору  зразків  продукції
зазначаються   кількість   зразків   для  кожного  виду  або  типу
продукції,  необхідних для експертизи,  а також  місце  здійснення
цієї експертизи.

     3. Відбір  зразків продукції здійснюється в кількості не менш
як  два  екземпляри,  один  (контрольний)  з  яких  залишається  у
суб'єкта господарювання.

     Стаття 14. Порядок відбору зразків продукції

     1. Відбір  зразків  продукції  здійснюється  посадовою особою
органу  державного  нагляду  (контролю)  у  присутності  керівника
суб'єкта    господарювання   або   уповноваженої   ним   особи   і
засвідчується актом відбору зразків продукції.

     2. До початку відбору зразків продукції посадова особа органу
державного  нагляду  (контролю) зобов'язана пред'явити рішення про
відбір зразків продукції  та  роз'яснити  суб'єкту  господарювання
порядок відбору зразків продукції.

     Суб'єкт господарювання має право бути присутнім при всіх діях
посадової особи  органу  державного  нагляду  (контролю)  під  час
відбору зразків продукції і заявляти клопотання з приводу цих дій,
про що вноситься запис до акта відбору зразків продукції.

     3. Правила відбору зразків продукції затверджуються Кабінетом
Міністрів України ( 1280-2007-п ). Кількість зразків продукції, що
відбираються,  має  відповідати  кількості,  зазначеній  у рішенні
органу державного нагляду (контролю) про відбір зразків продукції.

     4. Контрольні   зразки   повинні  зберігатися  в  умовах,  що
забезпечують збереження їх якості та цілісності.

     5. Відібрані зразки продукції  повинні  бути  укомплектовані,
упаковані та опломбовані (опечатані).

     6. Умови  зберігання  і  транспортування  відібраних  зразків
продукції  не  повинні  змінювати   параметри,   за   якими   буде
проводитися експертиза (випробування) цих зразків.

     Посадова особа,  яка відбирає зразки продукції для експертизи
(випробування),  забезпечує їх збереження і своєчасність  доставки
до місця здійснення експертизи (випробування).

     Стаття 15. Акт відбору зразків продукції

     1. За  наслідками  відбору  зразків  продукції посадова особа
органу державного нагляду (контролю) складає акт відбору зразків.

     Акт відбору   зразків   продукції   складається    у    трьох
примірниках.  Всі  примірники  акта підписуються посадовою особою,
яка відібрала зразки продукції,  та суб'єктом  господарювання  або
уповноваженою ним особою.

     2. Один   примірник   акта   відбору   зразків  додається  до
опломбованих (опечатаних) зразків продукції та  передається  разом
із зразками до уповноваженої та/або акредитованої організації,  що
призначена для проведення експертизи (випробування) та зазначена в
рішенні  про  відбір  зразків  продукції,  другий  - залишається у
суб'єкта господарювання,  третій - в особи,  яка здійснила  відбір
зразків продукції.

     3. В акті відбору зразків продукції зазначаються:

     місце і дата складення акта;

     номер і  дата  рішення  керівника  органу  державного нагляду
(контролю),  на  підставі  якого   здійснюється   відбір   зразків
продукції,  посади, прізвища, імена та по батькові посадових осіб,
які здійснюють їх відбір;

     найменування та місцезнаходження юридичної  особи  та/або  її
відокремленого  підрозділу  або  прізвище,  ім'я  та  по  батькові
фізичної особи - підприємця,  в яких здійснюється  відбір  зразків
продукції;

     посада та  прізвище,  ім'я  і по батькові уповноваженої особи
суб'єкта господарювання;

     перелік та  кількість   відібраних   зразків   продукції   із
зазначенням  виробника,  дати виробництва,  серії (номера) партії,
загальної вартості зразків.

     4. Форма  акта  відбору  зразків   затверджується   Кабінетом
Міністрів України ( 1280-2007-п ).

     Стаття 16. Витрати, пов'язані з відбором, доставкою та
                проведенням експертизи (випробування) зразків
                продукції

     1. Витрати,  пов'язані  з відбором,  доставкою та проведенням
експертизи  (випробування)  зразків  продукції,  фінансуються   за
рахунок органу державного нагляду (контролю).

     2. У     разі     підтвердження    результатами    експертизи
(випробування)  факту  порушення  суб'єктом  господарювання  вимог
законодавства   суб'єкт   господарювання  відшкодовує  витрати  на
проведення  експертизи  (випробування)  в порядку ( 1279-2007-п ),
встановленому Кабінетом Міністрів України.

     Стаття 17. Рішення про призначення експертизи (випробування)

     1. Для   з'ясування   питань,   пов'язаних   зі   здійсненням
державного  нагляду  (контролю),  за  рішенням  керівника   органу
державного   нагляду   (контролю)   або   його   заступника   може
призначатися експертиза (випробування).

     2. Посадові   особи,   які   здійснюють   державний    нагляд
(контроль),   зобов'язані  ознайомити  суб'єкта  господарювання  з
рішенням про призначення експертизи  (випробування),  а  після  її
закінчення - з висновком експертизи (випробування).

     3. Залучення  експертів здійснюється на договірних засадах за
рахунок коштів органу державного нагляду (контролю) відповідно  до
законодавства.

     4. Строк   проведення   експертизи  (випробування)  становить
чотирнадцять робочих днів з дня прийняття рішення про  призначення
експертизи (випробування).

     Строк проведення    експертизи   (випробування)   може   бути
продовжено  тільки  в  разі,  якщо  методикою   проведення   такої
експертизи (випробування) передбачається більш тривалий час.

{  Положення  частини  четвертої  статті  17  при  вжитті  заходів
ринкового  нагляду  не  застосовуються згідно із Законом N 2735-VI
( 2735-17 ) від 02.12.2010 }

     Стаття 18. Оскарження результатів експертизи (випробування)

     1. У  разі  незгоди  з результатами експертизи (випробування)
суб'єкт господарювання має право оскаржити їх у суді.

     2. Для   проведення   повторної   експертизи   (випробування)
використовується    контрольний   зразок   продукції,   відібраний
відповідно до вимог цього Закону.

     3. Суб'єкт господарювання за своєю ініціативою може  провести
експертизу   (випробування)   зразка,  що  залишився  в  нього,  в
уповноваженій та/або акредитованій організації. У разі розходження
результатів    експертизи   (випробування),   проведених   органом
державного нагляду (контролю) та  суб'єктом  господарювання,  спір
вирішується судом.

     4. Витрати,  пов'язані  з  проведенням  повторної  експертизи
(випробування), здійснюються відповідно до закону.

     Стаття 19. Консультаційна підтримка суб'єктів господарювання

     Органи державного  нагляду  (контролю)  на  письмовий   запит
суб'єкта  господарювання  надають  йому  письмові  консультації  з
питань  здійснення  державного  нагляду  (контролю)  щодо   вимог,
додержання   яких   перевіряється   органами   державного  нагляду
(контролю).

     Стаття 20. Громадський захист прав суб'єктів господарювання

     1. Громадські організації мають право здійснювати захист прав
і законних інтересів суб'єктів господарювання.

     2. Суб'єкти  господарювання  можуть  залучати  третіх  осіб з
метою захисту своїх прав та законних інтересів у  ході  здійснення
заходів державного нагляду (контролю).

     Треті особи мають право:

     бути присутніми під час здійснення заходів державного нагляду
(контролю);

     знайомитися з  документами  та  матеріалами,  що   стосуються
здійснення державного нагляду (контролю);

     представляти інтереси суб'єктів господарювання перед органами
державного нагляду (контролю) в порядку, встановленому законом;

     здійснювати інші дії в інтересах суб'єктів  господарювання  у
встановленому законом порядку.

     Стаття 21. Оскарження рішень органів державного нагляду
                (контролю)

     Суб'єкт господарювання має право звернутися  до  відповідного
центрального  органу  виконавчої влади або до суду щодо оскарження
рішень органів державного нагляду (контролю).

     У разі надходження такого звернення  суб'єкта  господарювання
відповідний   центральний   орган  виконавчої  влади  зобов'язаний
розглянути його в установленому законом порядку.

     Стаття 22. Прикінцеві положення

     1. Цей Закон набирає чинності через шість місяців з дня  його
опублікування,  за винятком частин першої та другої статті 5,  які
набирають чинності з 1 січня 2008 року.

     1-1.  Установити,  до  введення в дію положень щодо спрощеної
системи   оподаткування,  обліку  та  звітності  суб'єктів  малого
підприємництва, мораторій на здійснення заходів державного нагляду
(контролю)  у  сфері  господарської  діяльності органами державної
влади та  органами  місцевого  самоврядування,  їх  посадовими  чи
службовими  особами  щодо  фізичних  осіб  -  підприємців,  які не
зареєстровані платниками податку на  додану  вартість,  діяльність
яких  не  віднесена до високого ступеня ризику відповідно до цього
Закону (далі - фізичні особи - підприємці), та юридичних осіб, які
застосовують спрощену систему оподаткування,  обліку та звітності,
що передбачає включення  податку  на  додану  вартість  до  складу
єдиного податку,  діяльність яких не віднесена до високого ступеня
ризику відповідно до цього Закону (далі - юридичні особи).

     До введення   в   дію   положень   щодо   спрощеної   системи
оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва
щодо фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб:

     органи державного  нагляду  (контролю),  їх  посадові   особи
проводять  позапланові  заходи  державного  нагляду  (контролю) за
додержанням санітарного законодавства;

     органи захисту   прав   споживачів   проводять    позапланові
перевірки за скаргами споживачів.

     До введення   в   дію   положень   щодо   спрощеної   системи
оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва
щодо  фізичних  осіб  - підприємців та юридичних осіб,  діяльність
яких віднесена до середнього  ступеня  ризику,  органи  Пенсійного
фонду України проводять планові та позапланові перевірки.

{  Статтю  22  доповнено  пунктом  1-1 згідно із Законом N 3609-VI
( 3609-17 ) від 07.07.2011 }

     2. Кабінету Міністрів України:

     1) у тримісячний термін  з  дня  опублікування  цього  Закону
затвердити:

     порядок відбору  зразків  продукції для визначення її якісних
показників;

     порядок відшкодування   суб'єктом   господарювання    витрат,
пов'язаних з проведенням експертизи (випробування);

     форму акта відбору зразків продукції;

     2) у шестимісячний термін з дня опублікування цього Закону:

     подати на  розгляд  Верховної  Ради  України  пропозиції щодо
приведення законів України у відповідність із цим Законом;

     привести у    відповідність    із    цим     Законом     свої
нормативно-правові акти;

     забезпечити приведення  міністерствами та іншими центральними
органами  виконавчої  влади   їх   нормативно-правових   актів   у
відповідність із цим Законом;

     затвердити критерії  розподілу  суб'єктів  господарювання  за
ступенями ризику їх господарської діяльності для безпеки  життя  і
здоров'я    населення,    навколишнього    природного   середовища
(  1324-2007-п  )  та  визначити  періодичність здійснення заходів
державного нагляду (контролю).

{  Положення  абзацу  п'ятого  підпункту  2 пункту 2 статті 22 при
вжитті  заходів  ринкового  нагляду  не  застосовуються  згідно із
Законом N 2735-VI ( 2735-17 ) від 02.12.2010 }

     3.   Якщо   не   затверджені   критерії  розподілу  суб'єктів
господарювання  за  ступенями  ризику їх господарської діяльності,
періодичність проведення планових заходів та перелік питань для їх
здійснення,  то такі суб'єкти господарювання вважаються суб'єктами
господарювання   з   незначним   ступенем   ризику  та  підлягають
державному  нагляду  (контролю)  не  частіше  одного разу на п'ять
років.

{  Пункт  3  статті  22  із  змінами,  внесеними згідно із Законом
N 2399-VI ( 2399-17 ) від 01.07.2010 }
{  Положення  пункту  3  статті  22  при  вжитті заходів ринкового
нагляду  не застосовуються згідно із Законом N 2735-VI ( 2735-17 )
від 02.12.2010 }
 

 Президент України                                        В.ЮЩЕНКО

 м. Київ, 5 квітня 2007 року
          N 877-V

 

 

 

 


 

 

 


 

 

 


 

 


 

 


 

 

                      

                        П О С Т А Н О В А

                 від 16 листопада 2011 р. N 1201

                               Київ

 

               Про затвердження Порядку здійснення

           обов'язкового технічного контролю тракторів,

        самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських,

           дорожньо-будівельних і меліоративних машин,

         сільськогосподарської техніки, інших механізмів

 

 

     Відповідно до  частини  тринадцятої  статті 35 Закону України

"Про дорожній  рух"  (  3353-12  )   Кабінет   Міністрів   України

п о с т а н о в л я є:

 

     1. Затвердити  Порядок  здійснення  обов'язкового  технічного

контролю     тракторів,      самохідних      шасі,      самохідних

сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин,

сільськогосподарської техніки, інших механізмів, що додається.

 

     2. Визнати такими, що втратили чинність:

 

     постанову Кабінету Міністрів України від 28  квітня  2009  р.

N 403   (   403-2009-п  )  "Про  затвердження  Порядку  проведення

державного   технічного   огляду   тракторів,   самохідних   шасі,

самохідних     сільськогосподарських,    дорожньо-будівельних    і

меліоративних   машин,   сільськогосподарської   техніки,    інших

механізмів" (Офіційний вісник України, 2009 р., N 33, ст. 1121);

 

     постанову Кабінету  Міністрів  України  від 2 березня 2010 р.

N 256 ( 256-2010-п ) "Про доповнення пункту 4  Порядку  проведення

державного   технічного   огляду   тракторів,   самохідних   шасі,

самохідних    сільськогосподарських,    дорожньо-будівельних     і

меліоративних    машин,   сільськогосподарської   техніки,   інших

механізмів" (Офіційний вісник України, 2010 р., N 17, ст. 782).

 

 

     Прем'єр-міністр України                              М.АЗАРОВ

 

     Інд. 70

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 16 листопада 2011 р. N 1201

 

ПОРЯДОК

здійснення обов'язкового технічного контролю тракторів,

самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських,

дорожньо-будівельних і меліоративних машин,

сільськогосподарської техніки, інших механізмів

 

 

1. Цей  Порядок  визначає  процедуру здійснення обов'язкового

технічного контролю (далі - контроль) тракторів,  самохідних шасі,

самохідних     сільськогосподарських,    дорожньо-будівельних    і

меліоративних   машин,   сільськогосподарської   техніки,    інших

механізмів (далі - машини),  зареєстрованих інспекціями державного

технічного нагляду  Ради  міністрів  Автономної  Республіки  Крим,

обласних,  Київської та Севастопольської міських держадміністрацій

або Держсільгоспінспекцією та її територіальними органами (далі  -

інспекції),  у  результаті  якого  встановлюється їх справність та

придатність до експлуатації або неможливість такої експлуатації.

 

2. Дія цього Порядку поширюється на суб'єктів  господарювання

та  фізичних  осіб,  які  є  власниками зареєстрованих інспекціями

машин  або  уповноваженими   ними   особами,   та   на   суб'єктів

господарювання, уповноважених здійснювати контроль.

 

3. Терміни,   що  вживаються  у  цьому  Порядку,  мають  таке

значення:

 

виконавець -    суб'єкт     господарювання,     уповноважений

здійснювати контроль;

 

замовник -   власник  зареєстрованої  інспекцією  машини  або

уповноважена ним особа;

 

небезпечна невідповідність  -  технічний  стан   машини,   що

характеризується  наявністю  недоліків,  які  впливають на безпеку

дорожнього руху та охорону навколишнього природного середовища.  У

разі  виявлення такої невідповідності подальша експлуатація машини

забороняється;

 

протокол перевірки       технічного       стану        машини

(далі -  протокол)  -  документ,  що  складається  за результатами

здійснення контролю машини і містить дані про машину, її технічний

стан та власника, засвідчується підписом і скріплюється печаткою.

 

4. Контроль машини здійснюється шляхом:

 

1) проведення перевірки:

 

її технічного стану;

 

відповідності типу,  марки (моделі), ідентифікаційних номерів

машини,  державного  номерного  знака  записам  у   реєстраційному

документі;

 

наявності документів, зазначених у пункті 10 цього Порядку;

 

2) складення протоколу.

 

5. Інспекції  за  погодженням з місцевими держадміністраціями

складають щороку до 31 грудня зведений графік здійснення  контролю

машин  (далі  -  графік) за районом (містом) із зазначенням місця,

дня і часу його здійснення.

 

Графік доводиться до відома власників машин та оприлюднюється

у  місцевих  засобах  масової інформації за десять днів до початку

здійснення контролю.

 

6. Виконавці забезпечують здійснення контролю машин згідно  з

графіком.

 

7. Контроль   машин   здійснюється   щороку  з  15  січня  по

15 грудня.

 

8. Виконавець подає до здійснення контролю бланки  протоколів

інспекції, яка вносить їх номери до Єдиного реєстру зареєстрованих

машин та проставляє на них відповідну відмітку.

 

9. Замовники подають машини для здійснення контролю у  місце,

день і час, визначені графіком.

 

10. Для  здійснення контролю машин замовник подає виконавцеві

такі документи:

 

паспорт або інший документ,  що посвідчує особу,  а  також  у

разі  подання  документів  уповноваженою  особою  -  документ,  що

підтверджує її повноваження;

 

реєстраційний документ на машину;

 

квитанцію (платіжний документ),  що підтверджує сплату коштів

за здійснення контролю.

 

11. Замовник  подає  для  перевірки технічного стану повністю

укомплектовану,  заправлену експлуатаційними  рідинами  та  вимиту

машину.

 

12. Виконавець  проводить  перевірку  технічного стану машини

згідно  з  вимогами  до   її   технічного   стану,   встановленими

Мінагрополітики.   Інформація   про  результати  проведення  такої

перевірки    вноситься     до     уніфікованої     автоматизованої

електронно-облікової системи   (далі   -  автоматизована  система)

персоналом, що пройшов підготовку до роботи з такою системою.

 

На кожну машину,  щодо якої здійснено контроль і  визнано  її

справною, складається протокол.

 

13. Справними   вважаються   машини,  які  мають  задовільний

зовнішній  вигляд  і  технічний  стан  яких   відповідає   вимогам

нормативно-правових   актів,  стандартів,  технічних  умов,  іншої

нормативно-технічної документації.

 

14. У  разі  коли  технічний  стан   машини   не   відповідає

встановленим  вимогам,  відповідна інформація вноситься виконавцем

до автоматизованої системи.

 

15. Якщо під час проведення перевірки технічного стану машини

виявлено   самовільні  зміни  конструкції  машини  (переобладнання

машини без її  перереєстрації  відповідно  до  законодавства)  або

небезпечні    невідповідності,   виконавець   вносить   відповідну

інформацію  до  автоматизованої  системи,   а   також   попереджає

замовника про неможливість експлуатації такої машини.

 

16. Після  перереєстрації  в установленому порядку машини або

усунення небезпечних невідповідностей  здійснюється  її  повторний

контроль, про що вноситься інформація до автоматизованої системи.

 

17. Під  час здійснення контролю машини виконавець застосовує

сертифіковані засоби вимірювальної техніки.

 

18. Документація щодо здійснення контролю машин  зберігається

виконавцем до дати здійснення наступного контролю.

 

19. Протокол закріплюється у правому верхньому куті вітрового

скла машини.

 

20. Протокол не видається у разі:

 

невідповідності машини вимогам до її технічного стану;

 

виявлення невідповідності    типу    (марки)    записам     у

реєстраційному     документі,    підроблення    або    відсутності

ідентифікаційних номерів машини, державного номерного знака;

 

відсутності одного  або  кількох  документів,  зазначених   у

пункті 10 цього Порядку.

 

21. У разі втрати протоколу виконавець видає замовникові його

дублікат.

 


 

 

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

Н А К А З

06.04.2010 N 174

Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
13 липня 2010 р.
за N 510/17805


Про затвердження Порядку складання,
приймання іспитів для отримання права
на керування тракторами, в тому числі саморобними,
самохідними сільськогосподарськими,
меліоративними і дорожньо-будівельними машинами
та Вимог до екзаменаційних білетів

{ Із змінами, внесеними згідно з Наказом
Міністерства аграрної політики
та продовольства
N 347 ( z1135-12 ) від 13.06.2012 }


Відповідно до Закону України "Про дорожній рух" ( 3353-12 )
та пункту 7 Положення про порядок видачі посвідчень
тракториста-машиніста, затвердженого постановою Кабінету Міністрів
України від 02.04.94 N 217 ( 217-94-п ), Н А К А З У Ю:

1. Затвердити:
Порядок складання, приймання іспитів для отримання права на
керування тракторами, в тому числі саморобними, самохідними
сільськогосподарськими, меліоративними і дорожньо-будівельними
машинами (додається).
Вимоги до екзаменаційних білетів (додаються) ( z0511-10 ).

2. Департаменту інженерно-технічного забезпечення
(Даценко М.С.) забезпечити подання цього наказу на державну
реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного
опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника
Міністра Якубовича І.В.

Міністр М.В.Присяжнюк

ПОГОДЖЕНО:

Міністр освіти і науки України Д.В.Табачник

Міністр
внутрішніх справ України А.В.Могильов


ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
аграрної політики України
06.04.2010 N 174

Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
13 липня 2010 р.
за N 510/17805


ПОРЯДОК
складання, приймання іспитів для отримання права
на керування тракторами, в тому числі саморобними,
самохідними сільськогосподарськими, меліоративними
і дорожньо-будівельними машинами


I. Загальні положення

1.1. Цей Порядок розроблений відповідно до Положення про
порядок видачі посвідчень тракториста-машиніста, затвердженого
постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.94 N 217
( 217-94-п ) (далі - Положення).

1.2. Порядок встановлює процедуру приймання іспитів
державними інспекціями сільського господарства в Автономній
Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі -
інспекція) для отримання громадянами права керувати тракторами, в
тому числі саморобними, самохідними сільськогосподарськими,
меліоративними і дорожньо-будівельними машинами (далі - машини).
{ Пункт 1.2 розділу I із змінами, внесеними згідно з Наказом
Міністерства аграрної політики та продовольства N 347 ( z1135-12 )
від 13.06.2012 }

II. Приймання іспитів

2.1. Приймання теоретичних і практичних іспитів на право
керування машинами тих категорій, які заявлені для отримання
посвідчення тракториста-машиніста, здійснюється екзаменаційною
комісією інспекції.

2.2. Іспити приймаються екзаменаційною комісією у складі не
менше ніж три особи. Комісію очолює державний інспектор (голова
комісії).
До складу комісії можуть входити представники від навчальних
закладів, роботодавців.

2.3. Члени екзаменаційної комісії повинні знати правила
дорожнього руху, правила технічної експлуатації машин, методики
проведення іспитів і мати вищу освіту з напряму, за яким
здійснюється підготовка кваліфікованих робітників, або спеціальну
педагогічну освіту.

2.4. Іспити для отримання посвідчення тракториста-машиніста у
осіб, які закінчили навчальний заклад, виходячи з місцевих умов та
відповідно до поданих навчальними закладами списків навчальних
груп можуть бути прийняті як у приміщеннях, де розташована
інспекція, так і в приміщеннях за місцезнаходженням навчального
закладу.

2.5. Іспити проводяться в такій послідовності: теоретичний -
іспит зі знань правил дорожнього руху, правил технічної
експлуатації машин; практичний - іспит (іспити) з навичок
керування машинами тих категорій, які заявлені для отримання
посвідчення тракториста-машиніста.

2.6. Перед складанням теоретичного іспиту особа, яка складає
іспит, подає екзаменаційній комісії екзаменаційну картку за
формою, наведеною у додатку.

2.7. Особи, які не склали теоретичний іспит, до практичного
іспиту не допускаються.
Особа, яка успішно склала теоретичний та практичний іспити,
повинна отримати посвідчення тракториста-машиніста протягом одного
місяця, але не пізніше одного року від дати складання іспитів.

2.8. Машини, на якій приймаються іспити, повинні пройти
обов'язковий технічний контроль у встановленому законом порядку.
{ Пункт 2.8 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом
Міністерства аграрної політики та продовольства N 347 ( z1135-12 )
від 13.06.2012 }

2.9. Якщо особа не склала теоретичного або практичного
іспиту, нове посвідчення їй не видається, а попереднє вилучається,
і повторний іспит призначається не раніше ніж через 10 днів.
Якщо особа не склала теоретичного або практичного іспиту
втретє, вона допускається до наступного іспиту після повторного
проходження професійної підготовки, перепідготовки або підвищення
кваліфікації відповідно до навчальних планів і програм.

2.10. Результати складання теоретичного та практичного
іспитів заносяться до протоколу засідання екзаменаційної комісії з
приймання іспитів на одержання посвідчення тракториста-машиніста,
форма якого наведена у додатку 1 до Положення ( 217-94-п ), та
підписується головою та членами екзаменаційної комісії, присутніми
на засіданні.

2.11. Особам, які позитивно склали теоретичний і практичний
іспити в інспекції, видається посвідчення тракториста-машиніста,
яке завіряється печаткою та підписується державним інспектором.
Інформація про видані посвідчення тракториста-машиніста вноситься
до книги реєстрації видачі посвідчень тракториста-машиніста, форма
якої наведена у додатку 2 до Положення ( 217-94-п ), та
екзаменаційних карток. При одержанні посвідчення власник ставить
підпис у зазначеній книзі.
{ Пункт 2.11 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом
Міністерства аграрної політики та продовольства N 347 ( z1135-12 )
від 13.06.2012 }

III. Методика проведення теоретичного іспиту

3.1. Теоретичний іспит із знань правил дорожнього руху та
правил технічної експлуатації машин приймається за допомогою
комп'ютерної техніки, а в разі неможливості її застосування -
шляхом письмової відповіді на питання екзаменаційних білетів.

3.2. Іспит приймається одночасно від кількох осіб, кількість
яких залежить від площі і обладнання приміщення, де приймається
іспит.

3.3. Відлік часу починається після роз'яснення екзаменатором
правил складання іспиту.
Тривалість іспиту не повинна перевищувати одну академічну
годину.

3.4. Позитивна оцінка "склав" ставиться особі, яка відповіла
на всі екзаменаційні питання за відведений на це час та допустила
не більше трьох неправильних відповідей з правил дорожнього руху
та не більше однієї неправильної відповіді з правил технічної
експлуатації.
Особам, які у відведений час не відповіли на всі питання або
допустили більше чотирьох помилок, виставляється оцінка
"не склав".

3.5. Якщо іспит приймається за допомогою комп'ютерної
техніки, екзаменаційна картка роздруковується до початку іспиту,
особисті дані, які наведені в картці, перевіряються екзаменатором,
екзаменаційна картка підписується особою, що екзаменується,
результат іспиту проставляється екзаменатором у картці вручну та
підписується всіма членами екзаменаційної комісії.

IV. Методика проведення практичного іспиту

4.1. Приймання іспитів із навичок керування машинами
проводиться на машинах тих категорій, право на керування якими
отримують особи, що екзаменуються.

4.2. Іспити проводяться на спеціальному майданчику.

4.3. Під час проведення іспиту з'ясовується вміння особи
керувати машиною.

4.4. Для визначення підготовленості особи до керування
машинами вона виконує такі вправи:
здійснює технічне обслуговування машини;
здійснює правильну посадку в кабіну (відкриття та закриття
дверей, посадка на сидіння, огляд контрольно-вимірювальних
приладів);
перевіряє нейтральне положення важеля коробки перемикання
передач;
перевіряє і у разі необхідності встановлює важіль стоянкового
гальма в робоче положення;
запускає двигун електростартером;
перевіряє показники приладів;
вмикає важіль перемикання передач;
знімає зі стоянкового гальма;
подає звуковий (обов'язково) та світловий (за необхідності)
сигнали;
переконується у відсутності перешкод для руху та створення
можливої небезпеки для оточуючих;
розпочинає рух;
об'їжджає перешкоди;
рухається "вісімкою";
рухається із заїздом в умовні ворота;
проводить агрегатування машини з сільськогосподарським
знаряддям (під'їзд заднім ходом до причіпного обладнання з
використанням навісного обладнання машини);
гальмує і зупиняє машину у визначеному місці;
встановлює важіль стоянкового гальма в робоче положення;
вимикає важіль перемикання передач;
зупиняє двигун;
залишає робоче місце з дотриманням правил техніки безпеки при
виході з кабіни.

4.5. Перед початком іспиту екзаменатор ознайомлює осіб, що
екзаменуються, з картою маршруту, за яким буде проводитися іспит.

4.6. Тривалість іспиту не повинна перевищувати 20 хвилин.

4.7. Контроль за виконанням іспитів екзаменатор здійснює
візуально таким чином, щоб за потреби він міг втрутитись у процес
приймання іспиту.

4.8. Для одержання позитивної оцінки особи, що екзаменуються,
не повинні допустити більше трьох помилок або двох однакових.
Відмова осіб, що екзаменуються, виконати будь-яку вправу
іспиту або створення ними аварійної ситуації означає, що іспит
вони не склали.
Інформація про допущені помилки фіксується в екзаменаційній
картці.

4.9. Результат іспиту записується в екзаменаційну картку
екзаменатором, яка підписується ним.
Екзаменаційна картка тракториста-машиніста зберігається в
інспекції.

Директор Департаменту
інженерно-технічного
забезпечення М.С.Даценко



ПОРЯДОК
роботи, пов'язаної з реєстрацією
та зняттям з обліку тракторів, самохідних
шасі, самохідних сільськогосподарських,
дорожньо-будівельних і меліоративних
машин, сільськогосподарської
техніки, інших механізмів


I. Загальні положення

1.1. Цей Порядок визначає процедуру приймання, оформлення і
видачі реєстраційних документів, номерних знаків Державною
інспекцією сільського господарства України та її територіальними
органами (далі - інспекція) щодо відомчої реєстрації, тимчасової
реєстрації, перереєстрації (далі - реєстрація) та зняття з обліку
тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських,
дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської
техніки, інших механізмів (далі - машина).

1.2. Власники, крім суб'єктів господарювання, які здійснюють
оптову або роздрібну торгівлю машинами, зобов'язані зареєструвати
в інспекції машини протягом десяти діб від дня придбання, митного
оформлення або виникнення інших обставин, що є підставою для
реєстрації.
За фізичною особою - підприємцем машина реєструються як за
фізичною особою.
Суб'єкт господарювання, який здійснює оптову або роздрібну
торгівлю машинами, складовими частинами, що мають ідентифікаційні
номери, їх не реєструє за умови оформлення в установленому порядку
актів прийняття-передачі (якщо це стосується
підприємства-виробника) або довідок-рахунків (якщо це стосується
іншого суб'єкта господарювання).

1.3. Реєстрація машин не здійснюється із знищеними,
підробленими ідентифікаційними номерами машини та/або складових
частин, а також нових машин та таких, що були в користуванні, які
ввезені на територію України суб'єктами господарювання або
фізичними особами без відповідного їх митного оформлення.

1.4. Реєстрація машин, що переобладнані або самостійно
складені, здійснюється на підставі документів, що підтверджують
правомірність придбання основних складових частин (вузлів і
агрегатів), що мають ідентифікаційні номери, необхідних для
складення машини, акта про присвоєння ідентифікаційного номера.
Відповідність машин, що переобладнані або самостійно
складені, вимогам щодо технічного стану, конструкції, безпеки
дорожнього руху, безпеки праці та охорони навколишнього природного
середовища підтверджується висновками суб'єктів господарювання,
уповноважених проводити таку перевірку у порядку, визначеному
законодавством (далі - висновок про відповідність).
Переобладнання машин, що призводить до зміни повної маси та
її розподілу по осях, розміщення центру ваги, типу двигуна, його
ваги і потужності, колісної бази чи колісної формули, системи
гальмового і рульового керування та трансмісії, її складових
частин проводиться за погодженням з підприємством - виробником
машини або з державним підприємством "Науково-дослідницький
інститут-полігон мобільної техніки" (м. Одеса).

1.5. Машина, що належить неповнолітній особі, а у разі
успадкування за законом - малолітній особі, реєструється за такою
особою за наявності згоди батьків (усиновлювачів, опікуна,
піклувальника), яка засвідчується нотаріально. В книзі реєстрації
машин фізичних осіб у графі "Особливі відмітки" свідоцтва про
реєстрацію машини або талона тимчасового обліку (далі -
реєстраційний документ) та в уніфікованій автоматизованій
електронно-обліковій системі інспекції (далі - УАЕОС) робиться
запис про заборону зняття з обліку машин без дозволу батьків
(усиновлювачів, опікуна, піклувальника). У разі досягнення особою
18-річного віку або повної цивільної дієздатності всі обмеження
щодо реєстрації та зняття з обліку машини, запроваджені щодо
неповнолітніх осіб, скасовуються.

1.6. Посадовим особам інспекції забороняється розголошувати
відомості, що стали їм відомі при проведенні реєстраційних дій, за
винятком випадків, передбачених законом.

1.7. Виключно на підставі обґрунтованого письмового запиту
довідки про проведені реєстраційні дії, про зареєстровані машини і
їх власників видаються інспекціями судовим органам, органам
прокуратури, органам дізнання та досудового слідства, органам
державної податкової служби, органам державної виконавчої служби,
підрозділам Державтоінспеції МВС України, а також військовим
комісаріатам, ліквідаторам та арбітражним керуючим (на підставі
рішення суду).
{ Пункт 1.7 розділу I із змінами, внесеними згідно з Наказом
Міністерства аграрної політики та продовольства N 347 ( z1135-12 )
від 13.06.2012 }

1.8. Інспекція обробляє відомості про фізичних осіб, одержані
при проведенні реєстраційних дій, з дотриманням вимог
законодавства України про захист персональних даних.

II. Облік зареєстрованих машин

2.1. Облік зареєстрованих машин проводиться інспекціями з
внесенням відомостей про реєстрацію та зняття з обліку машини до
бази даних УАЕОС та книги реєстрації машин юридичних осіб, книги
реєстрації машин фізичних осіб або книги тимчасової реєстрації
машин (далі - книга реєстрації).
Облік видачі реєстраційних документів, номерних знаків
проводиться у відповідних книгах реєстрації за серіями та номерами
в порядку їх зростання.

2.2. Документи, на підставі яких проведено реєстрацію, зняття
з обліку машин, формуються у справи і зберігаються протягом
5 років, крім документів, на підставі яких проведено реєстрацію
машин, переданих в оренду, та які зберігаються до закінчення
терміну оренди. Книги реєстрації зберігаються протягом 25 років з
часу проведення останнього запису.

III. Реєстрація машин

3.1. Реєстрація машин проводиться державними інспекторами
інспекцій відповідно до вимог Порядку відомчої реєстрації та
зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних
сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин,
сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затвердженого
постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2009 N 694
( 694-2009-п ) (далі - Порядок реєстрації).
Документами, що підтверджують право власності або
правомірність використання машини, можуть бути будь-які з
нижченаведених (оригінали або завірені в установленому порядку
копії):
довідка-рахунок (оригінал), видана суб'єктом господарювання,
що здійснив реалізацію машини та складових частин, що мають
ідентифікаційні номери; { Абзац третій пункту 3.1 розділу III із
змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики
та продовольства N 347 ( z1135-12 ) від 13.06.2012 }
акт приймання-передачі (оригінал) машини, виданий
підприємством - виробником машини, чи складових частин, що мають
ідентифікаційні номери; { Абзац четвертий пункту 3.1 розділу III
із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної
політики та продовольства N 347 ( z1135-12 ) від 13.06.2012 }
митна декларація на паперовому носії або її копія, засвідчена
в установленому порядку, або електронна митна декларація, або
уніфікована митна квитанція МД-1 ( z0066-05 )- для машин, що
ввезені на митну територію України та реєструються вперше;
{ Абзац п'ятий пункту 3.1 розділу III в редакції Наказу
Міністерства аграрної політики та продовольства N 347 ( z1135-12 )
від 13.06.2012 }
рішення суду або його копія, завірена в установленому
порядку;
договір купівлі-продажу, міни, дарування, договір між
співвласниками про порядок володіння та користування спільним
майном, заповіт;
свідоцтво про право власності на частку в спільному майні
подружжя;
рішення уповноваженого органу про відчуження машин;
рішення зборів співвласників (витяг з протоколу) про надання
повноваження особі представляти інтереси співвласників, засвідчена
в установленому порядку згода співвласників, якщо машина перебуває
у власності кількох осіб (співвласників) та реєструється за одним
із них;
рішення господарського товариства для машини, що повертається
особі у зв'язку з її виходом з господарського товариства та
реєструється за нею;
згода батьків (усиновлювачів, опікуна, піклувальника), яка
засвідчується нотаріально, для машини, що належить неповнолітній
або малолітній особі та реєструється за такою особою;
документи, що підтверджують правомірність придбання основних
складових частин (вузлів і агрегатів) (накладна, довідка-рахунок
тощо), необхідних для складення машини, акта про присвоєння
ідентифікаційного номера в разі, якщо машина переобладнана або
самостійно складена.
Також до заяви додаються:
документи, що підтверджують сплату передбачених
законодавством податків, а також зборів за послуги, що надаються
інспекцією;
виписка або витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб
та фізичних осіб - підприємців;
копія довідки про включення до ЄДРПОУ (для юридичної особи)
або копії паспорта та картки фізичної особи - платника податків
про присвоєння ідентифікаційного номера Державного реєстру
фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платників
(для фізичної особи);
документ, що посвідчує уповноважену особу власника та його
повноваження (у разі потреби), а при зверненні фізичної особи,
уповноваженої в установленому порядку власником машини здійснювати
реєстрацію та зняття з обліку машини, обов'язково подається
довіреність або її копія, завірена в установленому порядку.
свідоцтво про реєстрацію машини з відміткою про її зняття з
обліку попереднім власником (якщо машина перебувала в експлуатації
та була зареєстрована в інспекції чи іншому державному органі);
акт про присвоєння ідентифікаційного номера (у разі
реєстрації машини, якій ідентифікаційний номер присвоєно,
відповідно до пункту 14 Порядку реєстрації) ( 694-2009-п );
висновок атестованого спеціаліста з проведення обстеження
машини на відповідність ідентифікаційних номерів і супровідних
документів на предмет фальсифікації (додаток 1) (далі - висновок);
Інформація щодо поставлених бланків висновків, а саме дата і
номер бланка та найменування суб'єкта господарювання, що здійснює
перевірку відповідності ідентифікаційних номерів машини і
супровідних документів на предмет фальсифікації, заноситься до
УАЕОС;
висновок про відповідність;
сертифікат відповідності або свідоцтво про визнання
відповідності, видане або визнане центральним органом виконавчої
влади з питань технічного регулювання або акредитоване в
установленому порядку органом із сертифікації, який уповноважений
на здійснення цієї діяльності в законодавчо регульованій сфері
(для машин, що підлягають сертифікації);
документи, що підтверджують використання та зберігання машини
у відокремленому підрозділі або право власності на земельну
ділянку чи на користування нею, в разі реєстрації машини за її
місцезнаходженням (у разі потреби).

3.2. Особа власника машини або уповноваженої ним особи
встановлюється на підставі паспорта громадянина України або іншого
документа, що його замінює, для іноземців або осіб без
громадянства - на підставі документів, визначених законодавством
України.

3.3. Державним інспектором проводиться перевірка документів,
які подаються до інспекції для проведення реєстрації машини.

3.4. Державним інспектором здійснюється також контроль за
дотриманням власниками машин або їх уповноваженими особами
визначеного цим Порядком строку реєстрації машини.
Строк реєстрації може бути продовжено у разі неможливості
власника машини (хвороба, відрядження, інші причини) вчасно її
провести, що підтверджується відповідним документом.

3.5. Запис про відмову в реєстрації машини із зазначенням
вмотивованих підстав відмови вноситься в заяву, копія якої
повертається власнику машини або уповноваженій ним особі. На
прохання заявника складається окрема письмова відповідь про
підставу відмови в реєстрації машини, яка підписується державним
інспектором та реєструється в інспекції в установленому порядку.

3.6. При проведенні реєстрації відомості про машину та її
власника вносяться до реєстраційного документа за допомогою
засобів комп'ютерної техніки.
За бажанням та письмовою заявою власника - фізичної особи,
поданою ним особисто, про надання права керування машиною іншій
фізичній особі (або двом особам) у графу "Особливі відмітки"
реєстраційного документа вноситься запис: "має право керувати
__________________________________________"
(прізвище, ім'я, по батькові).

3.7. Про проведену реєстрацію машини, видачу і приймання
реєстраційних та інших документів, які є підставою для реєстрації,
а також номерних знаків робиться відповідний запис у книзі
реєстрації.

3.8. На кожну зареєстровану машину видається реєстраційний
документ, зразки яких затверджено постановою Кабінету Міністрів
України від 31.01.92 N 47 ( 47-92-п ) "Про затвердження зразків
національних та міжнародного посвідчень водіїв і документів,
необхідних для реєстрації транспортних засобів", та номерні знаки,
що виготовляються згідно з державними стандартами: два номерні
знаки - на трактори, самохідні шасі, самохідні
сільськогосподарські, дорожньо-будівельні і меліоративні машини,
один - на причіп.

3.9. Факт одержання власником машини або уповноваженою ним
особою номерних знаків та реєстраційних документів підтверджується
їх підписами в книзі реєстрації.

3.10. Документи, на підставі яких проведено реєстрацію машин,
підшиваються до справи державними інспекторами. Формування
документів до справи, їх облік, зберігання та використання
здійснюються відповідно до пункту 2.2 розділу II цього Порядку.

3.11. Суб'єкти господарювання, які здійснюють оптову або
роздрібну торгівлю машинами, під час продажу машин видають
власникові номерні знаки "Транзит", строк дії яких становить
10 діб, а на машини, які ввезені з-за кордону, що реєструються
уперше, - зареєстровану в установленому порядку вантажну митну
декларацію або посвідчення про реєстрацію транспортного засобу.

IV. Тимчасова реєстрація машин

4.1. Тимчасова реєстрація машини з видачею талона тимчасового
обліку машини проводиться державним інспектором відповідно до
вимог пункту 15 Порядку реєстрації ( 694-2009-п ) з наданням таких
документів:
заяви власника;
документів, що підтверджують право власності або
правомірність використання машини (оригінали договору оренди,
фінансового лізингу тощо);
свідоцтва про реєстрацію машини з відміткою про її зняття з
обліку (якщо машина перебувала в експлуатації та була
зареєстрована в інспекції чи іншому державному органі);
номерних знаків і реєстраційного документа машини,
зареєстрованої за межами України (у разі наявності), при ввезенні
машини на територію України - на період більш як два місяці під
зобов'язання про зворотне вивезення;
реєстраційного документа машини, з якої проводиться демонтаж;
номерних знаків "Транзит";
зареєстрованої в установленому порядку вантажної митної
декларації, за якою здійснено митне оформлення машини, чи
посвідчення про реєстрацію транспортного засобу, видане митним
органом (для реєстрації ввезеної з-за кордону машини, що
реєструється уперше);
акта про присвоєння ідентифікаційного номера (у разі
реєстрації машини, якій ідентифікаційний номер присвоєно
відповідно до пункту 14 Порядку реєстрації) ( 694-2009-п );
висновку про відповідність;
висновку.
Також до заяви додаються такі документи:
документи, що підтверджують сплату передбачених
законодавством податків, а також зборів за послуги, що надаються
інспекцією;
документ, що посвідчує особу представника власника та його
повноваження (у разі потреби).
Машини, що використовуються та зберігаються у відокремлених
підрозділах юридичної особи або на земельних ділянках, які є
власністю юридичних або фізичних осіб чи надані їм у користування,
зокрема в оренду, можуть реєструватися за місцезнаходженням
відокремлених підрозділів або земельних ділянок. У такому разі до
заяви про реєстрацію машини додаються документи, що підтверджують
використання та зберігання машини у відокремленому підрозділі або
право власності на земельну ділянку чи на користування нею.

4.2. Державним інспектором проводиться перевірка документів,
які подаються до інспекції для проведення тимчасової реєстрації
машини.

4.3. У разі встановлення факту, що подано підроблені
документи, або факту знищення, підроблення ідентифікаційного
номера машини, її складових частин (вузлів і агрегатів),
інформація про зазначені факти і такі документи негайно
передаються до правоохоронних органів.

4.4. Державними інспекторами інспекції проводиться тимчасовий
облік машин, які ввезені на територію України на період більш як
два місяці під зобов'язання про зворотне вивезення. Власникам
таких машин за їх письмовим зверненням видається талон тимчасового
обліку. Номерні знаки і реєстраційний документ машини,
зареєстрованої за межами України (у разі наявності), долучаються
до справ при постановці на тимчасовий облік і повертаються
власникові після закінчення строку тимчасової реєстрації.

4.5. Власникам машин, які тимчасово демонтовані із самохідних
машин, видаються талони тимчасового обліку машин на підставі їх
заяви. Свідоцтво про реєстрацію машини долучається до справи з
тимчасової реєстрації машини і повертається після закінчення
строку тимчасового обліку.

4.6. У разі реєстрації машин, які були зареєстровані в інших
органах, талон тимчасового обліку машини видається на період до
підтвердження інформації щодо їх реєстрації та зняття з обліку в
таких органах. Після надходження такої інформації талон
тимчасового обліку повертається до інспекції, а власникові
видається свідоцтво про реєстрацію машини після огляду машини
спеціалістом з проведення обстеження машини на відповідність
ідентифікаційних номерів і супровідних документів на предмет
фальсифікації (далі - спеціаліст з обстеження) з видачею висновку.

4.7. У випадках, коли машини передаються в оренду або
фінансовий лізинг тощо, талон тимчасового обліку видається на
строк відповідно до укладених договорів, а свідоцтво про
реєстрацію машин вилучається і долучається до справи з тимчасової
реєстрації. Після закінчення строку тимчасового обліку талон
тимчасового обліку машини повертається до інспекції та долучається
до справи про перереєстрацію машини, а свідоцтво про реєстрацію
машини повертається власникові.

4.8. При проведенні тимчасової реєстрації відомості про
машину та її власника вносяться до талона тимчасового обліку
машини за допомогою засобів комп'ютерної техніки.
За бажанням та письмовою заявою власника - фізичної особи,
поданою ним особисто, про передачу права керування машиною іншій
фізичній особі (або двом особам) у графу "Особливі відмітки"
талона тимчасового обліку вноситься запис: "має право керувати
_________________________________________".
(прізвище, ім'я, по батькові)

4.9. У разі втрати талона тимчасового обліку машини за
письмовим зверненням власника замість нього видається дублікат
талона тимчасового обліку машини. На талоні тимчасового обліку
машини в такому випадку робиться відмітка "Дублікат".

4.10. Факт одержання власником машини або уповноваженою ним
особою талона тимчасового обліку машини та номерних знаків
підтверджується їх підписами в книзі реєстрації.

4.11. Строк дії тимчасової реєстрації визначається інспекцією
відповідно до заяви власника або вимог закону. Після закінчення
такого строку машина вважається незареєстрованою, а талон
тимчасового обліку машини та номерні знаки власник здає до
інспекції не пізніше ніж протягом 10 діб.

4.12. Документи, які стали підставою для тимчасової
реєстрації машин, формуються у справи державним інспектором, їх
облік і термін зберігання визначаються строком дії договорів
оренди або лізингу машин тощо після чого знищуються в
установленому порядку, але не менше строку, передбаченого пунктом
2.2 розділу II цього Порядку.

4.13. Запис про відмову в тимчасовій реєстрації машини із
зазначенням вмотивованих підстав відмови вноситься до заяви, копія
якої повертається власнику машини або його представнику. На
прохання заявника складається окрема письмова відповідь про
підставу відмови в тимчасовій реєстрації машини, яка підписується
державним інспектором та реєструється уповноваженою посадовою
особою інспекції в установленому порядку.

V. Перереєстрація машин

5.1. Перереєстрація машин проводиться державними інспекторами
у випадках, передбачених пунктом 16 Порядку реєстрації
( 694-2009-п ). У разі перереєстрації машини свідоцтво про
реєстрацію машини та номерні знаки підлягають заміні.
5.1.1. При зміні прізвища, імені чи по батькові або зміні
місця проживання (перебування) власника машини - фізичної особи
або найменування, місцезнаходження, організаційно-правової форми
власника машини - юридичної особи у межах території обслуговування
інспекції проводиться перереєстрація машини із заміною свідоцтва
про реєстрацію машини та номерних знаків на підставі копій
документів, завірених в установленому порядку, що підтверджують
зазначені зміни.
5.1.2. У разі заміни свідоцтва про реєстрацію машини (крім
випадків їх втрати або викрадення) проводиться перереєстрація
машини. При цьому попередньо видане свідоцтво про реєстрацію
машини вилучається. Вилучені свідоцтва про реєстрацію машини
долучаються до справи про перереєстрацію машини після погашення
інспектором (відрізується нижній кут).

5.2. У разі перереєстрації машини за фізичною особою, яка
згідно з свідоцтвом про спадщину стала спадкоємцем, та юридичною
особою, яка є правонаступником власника машини, надаються копії
засвідчених в установленому порядку документів, що підтверджують
право на спадщину та правонаступництво.

5.3. Забороняється здійснювати перереєстрацію машини, щодо
якої в установленому порядку повідомлено про накладення арешту.

5.4. У разі втрати (викрадення) свідоцтва про реєстрацію
машини державними інспекторами приймаються до розгляду письмові
заяви власників машин про їх втрату (викрадення).
Попередньо до УАЕОС вноситься інформація про розшук свідоцтва
про реєстрацію машини, про що в заяві робиться відповідний запис і
ставиться підпис державного інспектора із зазначенням дати та часу
внесення такої інформації до бази даних.
Факт одержання власником машини або уповноваженою особою
нового свідоцтва про реєстрацію машини підтверджується його
підписом у книзі реєстрації. Втрачені свідоцтва про реєстрацію
машин, які надійшли до інспекції після видачі власнику нового
свідоцтва про реєстрацію машини, долучаються до матеріалів заяви і
погашаються державним інспектором, щоб виключити їх повторне
використання. При цьому до УАЕОС вносяться відповідні зміни.

5.5. Перереєстрація машин у разі переобладнання або заміни
складових частин (вузлів і агрегатів) з ідентифікаційними номерами
проводиться при наданні документів, що підтверджують правомірність
придбання складових частин (вузлів і агрегатів), що мають
ідентифікаційні номери.

5.6. При перереєстрації переобладнаних машин державними
інспекторами вносяться зміни до УАЕОС та проводиться заміна
свідоцтва про реєстрацію машини. До графи "Особливі відмітки"
свідоцтва про реєстрацію машини вноситься запис про виконане
переобладнання або особливості конструкції.

5.7. Машина, передана в оренду, перереєстровується за
орендарем на підставі відповідного договору із зазначенням у ньому
рішення щодо перереєстрації машини за орендарем. При цьому в книзі
реєстрації у графі "Особливі відмітки" реєстраційного документа та
в УАЕОС робиться запис "Без права відчуження".

5.8. В графі "Особливі відмітки" реєстраційного документа, що
видається на кожну перереєстровану машину, зазначається дата
первинної реєстрації машини та серія, номер виданого
реєстраційного документа.

VI. Зняття з обліку машин

6.1. Відповідно до вимог пункту 17 Порядку реєстрації
( 694-2009-п ) з обліку машина знімається після її огляду
спеціалістом з обстеження з видачею висновку протягом семи робочих
днів на підставі заяви власника або уповноваженої ним особи, до
якої додаються: { Абзац перший пункту 6.1 розділу VI із змінами,
внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та
продовольства N 347 ( z1135-12 ) від 13.06.2012 }
рішення власника про зняття машини з обліку (для юридичної
особи);
свідоцтво про реєстрацію машини;
номерні знаки;
висновок (при знятті машини з обліку у зв'язку з її
відчуженням); { Абзац п'ятий пункту 6.1 розділу VI в редакції
Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства N 347
( z1135-12 ) від 13.06.2012 }
копія згоди або дозволу на зняття машини з обліку
відповідного суб'єкта управління майном (для державних та
комунальних підприємств);
письмова згода співвласників на зняття машини з обліку, яка
була зареєстрована за одним із співвласників, визначеним за їх
згодою, що засвідчується в установленому порядку;
рішення загальних зборів колективного сільськогосподарського
підприємства про зняття машини з обліку, яка була зареєстрована за
одним із співвласників, на підставі договору про спільне
володіння, користування і розпорядженням майном, яке перебуває в
спільній частковій власності за їх згодою, що засвідчується в
установленому порядку;
рішення господарського товариства для машини, що повертається
особі у зв'язку з її виходом з господарського товариства та
реєструється за нею;
згода батьків (усиновлювачів, опікуна, піклувальника), яка
засвідчується нотаріально, для машини, що належить неповнолітній
особі, а у разі успадкування за законом - малолітній особі;
засвідчене в установленому порядку рішення власника, рішення
суду про ліквідацію юридичної особи (для зняття з обліку машини у
зв'язку з ліквідацією юридичної особи);
обліково-ідентифікаційна табличка (при вибракуванні машин);
акт про списання при вибракуванні машини, що належить
юридичній особі.
Також до заяви (в разі потреби) додаються:
документи, що підтверджують використання та зберігання машини
у відокремленому підрозділі або право власності на земельну
ділянку чи на користування нею, в разі реєстрації машини за
місцезнаходженням відокремлених підрозділів або земельних ділянок
(у разі потреби);
документ, що посвідчує уповноважену особу власника машини.
При знятті машини з обліку у зв'язку з її вибракуванням
огляд спеціалістом з обстеження не проводиться. { Пункт 6.1
розділу VI доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства
аграрної політики та продовольства N 347 ( z1135-12 ) від
13.06.2012 }

6.2. Державним інспектором проводиться перевірка документів,
які подаються до інспекції для зняття з обліку машини.

6.3. У разі зняття з обліку машини у зв'язку з вибракуванням
номерні знаки, обліково-ідентифікаційна табличка і реєстраційний
документ здаються до інспекції та підлягають знищенню із
складенням відповідного акта.
Вибракування машини, що належить юридичній особі,
підтверджується актом про списання, а машини, що належать фізичній
особі, - її заявою.
При знятті з обліку машини у зв'язку з її вибракуванням на
акті про списання машини, що належить юридичній особі, ставиться
штамп "Знято з обліку в зв'язку із списанням". Аналогічні записи
вносяться також до книги реєстрації, а відомості про вибракування
машин - до УАЕОС.
За бажанням власника машини, що вибраковується
(переобладнується), інспекцією йому може бути видана довідка про
належність складових частин (вузлів і агрегатів), що мають
ідентифікаційні номери, які вивільнені після вибракування
(переобладнання) машини. У разі видачі довідки про належність
складових частин (вузлів і агрегатів), що мають ідентифікаційні
номери, які вивільнені після вибракування (переобладнання),
проводиться обов'язковий огляд машини спеціалістом з обстеження з
видачею висновку з метою звіряння ідентифікаційних номерів її
складових частин з номерами, зазначеними в поданих документах.

6.4. У разі зняття з обліку машини у зв'язку з відчуженням
проводиться її огляд спеціалістом з обстеження з видачею висновку.
{ Абзац перший пункту 6.4 розділу VI із змінами, внесеними згідно
з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства N 347
( z1135-12 ) від 13.06.2012 }
Заява власника машини роздруковується за допомогою оргтехніки
і підписується власником після перевірки правильності записів,
внесених до заяви, та засвідчується підписом державного інспектора
в розділі "Службові відмітки". { Абзац другий пункту 6.4
розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства
аграрної політики та продовольства N 347 ( z1135-12 ) від
13.06.2012 }

6.5. При знятті з обліку машини у разі встановлення факту, що
подано підроблені документи, або факту знищення, підроблення
ідентифікаційного номера машини, її складових частин (вузлів і
агрегатів) інформація про зазначені факти і такі документи негайно
передаються до правоохоронних органів.

6.6. У разі зняття з обліку машини у зв'язку з її відчуженням
номерні знаки власник здає до інспекції. У свідоцтві про
реєстрацію машини відрізається нижній кут, ставиться штамп "Знято
з обліку для реалізації", печатка та підпис державного інспектора.
На кожну зняту з обліку машину інспекція видає номерні знаки
"Транзит", серія та номер яких зазначаються у свідоцтві про
реєстрацію машини. Строк дії цих знаків становить 30 діб, крім
випадку, зазначеного у підпункті 5 пункту 8 Порядку реєстрації
( 694-2009-п ).
Здані номерні знаки знищуються в установленому порядку із
складанням відповідного акта.

6.7. Забороняється знімати з обліку машину, щодо якої в
установленому порядку повідомлено про накладення арешту або
заборону зняття її з обліку. Зазначена вимога стосується також
неповнолітніх (до 18-річного віку).

6.8. У разі коли встановлено факт перебування машини протягом
останніх п'яти і більше років в розукомплектованому і непридатному
для експлуатації стані, неможливо відшукати власника машини або
коли її не подано на обов'язковий технічний контроль, банкрутства
та ліквідації суб'єкта господарювання - юридичної особи, інспекція
вживає заходів для зняття такої машини з реєстрації.
При цьому на заяві власника машини робиться запис: "Знято з
обліку в зв'язку зі скасуванням реєстрації", а документи власнику
не повертаються.
Аналогічні записи вносяться також до однойменних реквізитів
книги реєстрації, а відомості про скасування реєстрації машин - до
УАЕОС.

6.9. У разі втрати свідоцтва про реєстрацію машини, знятої з
обліку, власникові видається дублікат свідоцтва про реєстрацію
машини з відміткою про зняття машини з обліку на підставі заяви із
зазначенням в ній обставин втрати. У графі "Особливі відмітки"
робиться запис "Замість втраченого попереднього свідоцтва про
реєстрацію машини серія ____ N ____________".
В УАЕОС робиться запис про розшук такого свідоцтва.

6.10. В разі зняття з обліку машини, у випадку звернення на
неї стягнення, при виконанні рішень суду чи інших уповноважених
органів (посадових осіб) та при відмові власника машини зняти її
добровільно, зняття її з обліку проводиться на підставі
відповідних документів уповноважених органів.

VII. Порядок оформлення реєстраційних
документів

7.1. Відомості, що заносяться до реєстраційного документа,
роздруковуються з використанням комп'ютерної техніки, після чого
реєстраційний документ ламінується.

7.2. Якщо при оформленні реєстраційних документів виділеного
поля недостатньо, дозволяється використовувати загальноприйняті
скорочення реквізитів. За відсутності реквізитів поле залишається
вільним.

7.3. Реквізити заповнюються літерами українського алфавіту.

7.4. У графі "Найменування" зазначається вид машини
(наприклад, "трактор колісний").

7.5. У графі "Реєстраційний номер" зазначаються видані
номерні знаки.

7.6. У графі "Марка" зазначається марка машини, вказана в
технічній документації.

7.7. У графі "Рік випуску" зазначається рік виготовлення
машини.

7.8. У графах "Заводський N", "двигун N", "шасі N"
зазначається номер машини, двигуна та шасі згідно з даними
технічної документації та даними на ідентифікаційних табличках. У
разі присвоєння машині ідентифікаційних номерів реквізити
заповнюються згідно з документами, які є підставою для їх
внесення. Для самохідних машин, змонтованих на шасі тракторів, у
графі "шасі N" зазначається заводський номер цього трактора.
{ Пункт 7.8 розділу VII із змінами, внесеними згідно з Наказом
Міністерства аграрної політики та продовольства N 347 ( z1135-12 )
від 13.06.2012 }

7.9. У графі "Об'єм двигуна" вказується об'єм двигуна машини
в см куб. та потужність в кВт (відповідно до технічної
документації).

7.10. У графі "Маса машини" вказується експлуатаційна маса
машини в кілограмах (відповідно до технічної документації).

7.11. У графі "Особливі відмітки" заносяться серія і номер
попереднього реєстраційного документа або реквізити основного
документа, що став підставою для реєстрації, дата видачі. При
необхідності вносяться записи "Має право керувати _____________",
про обмеження відчуження, про співвласників тощо.

7.12. Графи "Власник", "Область", "Район", "Населений пункт",
"Вулиця", "Будинок, корпус, квартира" заповнюються згідно з
документами, які є підставою для реєстрації машин.

7.13. У графі "Видано (найменування інспекції)" вказується
найменування інспекції.

7.14. У графі "Державний інспектор" ставиться підпис
державного інспектора, прізвище, ініціали (друкованим способом) і
печатка.

7.15. У графі "Дата" вказується дата видачі свідоцтва про
реєстрацію (талона тимчасового обліку) машини із зазначенням
числа, місяця та року.

VIII. Реєстрація причіпного,
навісного обладнання (крім тракторних причепів
і прирівняних до них машин) та інвентарю

8.1. Причіпне, навісне обладнання (крім тракторних причепів і
прирівняних до них машин) та інвентар реєструються (за бажанням
власника) з видачею свідоцтва про реєстрацію машини без видачі
номерних знаків тільки після присвоєння їм ідентифікаційних
номерів.

8.2. Присвоєний ідентифікаційний номер з кодом відповідного
регіону, де проводилась ідентифікація, заноситься в графу "шасі N"
свідоцтва про реєстрацію машини, книги реєстрації та УАЕОС.

8.3. Причіпне, навісне обладнання (крім тракторних причепів і
прирівняних до них машин) та інвентар реєструються за умови
наявності та надання інспекціям документів, передбачених пунктом
3.1 розділу III цього Порядку.

IX. Присвоєння ідентифікаційних номерів

9.1. При встановленні фактів відсутності одного чи більше
заводських, ідентифікаційних номерів машини (складової частини),
їх втрати, невідповідності їх реєстраційним даним машини, при
реєстрації самостійно складених машин, причіпних, навісних
сільськогосподарських та інших машин і обладнання інспекцією
вживаються заходи щодо їх присвоєння та видається направлення для
проведення цієї роботи.
У випадку наявності заводської таблички з номером (тобто
порядковим номером продукції, що випускається заводом-виробником)
на складових частинах машин, причіпному, навісному обладнанні
(крім тракторних причепів і прирівняних до них машин) та інвентарі
даний номер вноситься у відповідну графу реєстраційного документа,
книги реєстрації та УАЕОС після огляду спеціалістом з обстеження.

9.2. Встановлення реєстраційної обліково-ідентифікаційної
таблички здійснюється протягом місяця з дня одержання направлення
на присвоєння ідентифікаційного номера, виданого державним
інспектором району (міста).

9.3. Після встановлення реєстраційної
обліково-ідентифікаційної таблички власнику видається один
примірник акта про присвоєння ідентифікаційного номера для
проведення реєстраційно-облікових дій в інспекції.
Присвоєний ідентифікаційний номер з кодом відповідного
регіону, де проводилась ідентифікація, заноситься до всіх
реєстраційних документів та УАЕОС.
Копія акта про присвоєння ідентифікаційного номера та
направлення на присвоєння ідентифікаційного номера зберігаються в
уповноваженої юридичної особи протягом п'яти років і є підставою
для списання ідентифікаційного номера.

9.4. Реєстраційні обліково-ідентифікаційні таблички з
ідентифікаційним номером кріпляться спеціальними заклепками, які
мають три ступені захисту.

9.5. На всіх чотирьох спеціальних заклепках відбивається
тавро відповідно до переліку кодів і тавр, закріплених за
регіонами України (згідно з додатком 2). Зразок тавра на табличці
повинен відповідати тавру на всіх заклепках кріплення.

9.6. Реєстраційна обліково-ідентифікаційна табличка на
машинах та складових частинах кріпиться в місцях, передбачених
заводом-виробником, а на самостійно виготовлених, причіпних,
начіпних сільськогосподарських та інших механізмах - на несучій
основній рамі.
Забороняється кріплення реєстраційної
обліково-ідентифікаційної таблички з ідентифікаційним номером на
знімних деталях.

9.7. Присвоєний ідентифікаційний номер дублюється один раз
або декілька разів (за бажанням власника) на тій складовій
частині, причіпному або навісному сільськогосподарському
обладнанні, де безпосередньо кріпиться табличка, з обов'язковим
письмовим відображенням в акті про присвоєння ідентифікаційного
номера.

9.8. Відповідальною за присвоєння ідентифікаційних номерів
машин є уповноважена юридична особа в регіоні, визначена
інспекцією на конкурсних засадах.

Директор Департаменту
землеробства О.А.Демидов


Додаток 1
до Порядку роботи,
пов'язаної з реєстрацією
та зняттям з обліку
тракторів, самохідних шасі,
самохідних
сільськогосподарських,
дорожньо-будівельних
і меліоративних машин,
сільськогосподарської
техніки, інших механізмів


ВИСНОВОК СПЕЦІАЛІСТА
від __________________ N __________
з проведення обстеження машин на відповідність
ідентифікаційних номерів і супровідних документів
на предмет фальсифікації


За заявою ___________________________________________________
(найменування юридичної особи, код згідно з ЄДРПОУ,
__________________________________________________________________
прізвище, ініціали керівника,
__________________________________________________________________
прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи
та реєстраційний номер облікової картки платника податків або
__________________________________________________________________
номер та серія паспорта (для фізичних осіб, які через свої
релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного
номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили
про це відповідний орган державної податкової служби
і мають відмітку у паспорті) власника машини)

для обстеження заводських (ідентифікаційних) номерів машини та
реєстраційних, супровідних документів подано:
найменування машини _____________________________________________,
марка і модель машини ___________________________________________,
номерний знак ______________, рік випуску (згідно з реєстраційними
документами) _________________,
реєстраційні, супровідні документи _______________________________
_________________________________________________________________.
(серія, номер, ким і коли видано документ)

Обстеження проведено спеціалістом
_________________________________________________________________.
(прізвище, ім'я, по батькові)

НА ВИРІШЕННЯ ОБСТЕЖЕННЯ ПОСТАВЛЕНО ТАКІ ЗАПИТАННЯ:

1. Чи не піддавались змінам або фальсифікації заводські
(ідентифікаційні) номери машини та реквізити, записи у
реєстраційних, супровідних документах?

ОБСТЕЖЕННЯМ ВСТАНОВЛЕНО:

Марка і модель машини ____________________________________________
Заводські (ідентифікаційні номери):
машини ______________________________________________________
двигуна _____________________________________________________
шасі ________________________________________________________
Рік випуску машини _______________________________________________
Маса машини ______________________________________________________
Марка і модель двигуна ___________________________________________
Об'єм двигуна ____________________________________________________

1. За заводськими (ідентифікаційними) номерами машини,
двигуна, шасі:____________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________

2. За реєстраційними, супровідними документами: _____________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________

ВИСНОВОК:
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________

Висновок спеціаліста дійсний протягом 30 діб.

Спеціаліст _______________ __________________________
(підпис) (П.І.Б.)

{ Додаток 1 в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та
продовольства N 347 ( z1135-12 ) від 13.06.2012 }


Додаток 2
до Порядку роботи,
пов'язаної з реєстрацією
та зняттям з обліку
тракторів, самохідних шасі,
самохідних
сільськогосподарських,
дорожньо-будівельних
і меліоративних машин,
сільськогосподарської
техніки, інших механізмів

 



КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А
від 25 листопада 2009 р. N 1259
Київ

Деякі питання видачі посвідчень тракториста-машиніста

{ Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
N 881 ( 881-2010-п ) від 29.09.2010
N 86 ( 86-2011-п ) від 09.02.2011
N 1115 ( 1115-2011-п ) від 20.10.2011
N 1148 ( 1148-2012-п ) від 05.12.2012 }


Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:

1. Затвердити зразки посвідчення тракториста-машиніста і
талона попереджень згідно з додатками 1 і 2.

2. Внести до Положення про порядок видачі посвідчень
тракториста-машиніста, затвердженого постановою Кабінету Міністрів
України від 2 квітня 1994 р. N 217 ( 217-94-п ) (ЗП України,
1994 р., N 7, ст. 187; Офіційний вісник України, 2009 р., N 28,
ст. 938), зміни, що додаються.

3. Визнати такими, що втратили чинність:

постанову Кабінету Міністрів України від 19 липня 1993 р.
N 557 ( 557-93-п ) "Про затвердження зразків посвідчення
тракториста-машиніста та документів, необхідних для реєстрації
тракторів та інших машин" (ЗП України, 1993 р., N 12, ст. 260);

постанову Кабінету Міністрів України від 1 липня 2002 р.
N 885 ( 885-2002-п ) "Про внесення змін до постанови Кабінету
Міністрів України від 19 липня 1993 р. N 557" (Офіційний вісник
України, 2002 р., N 27, ст. 1264);

пункт 2 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів
України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від
30 листопада 2004 р. N 1615 ( 1615-2004-п ) "Про внесення змін до
деяких постанов Кабінету Міністрів України" (Офіційний вісник
України, 2004 р., N 49, ст. 3212).


Прем'єр-міністр України Ю.ТИМОШЕНКО

Інд. 22


Додаток 1
до постанови Кабінету Міністрів України
від 25 листопада 2009 р. N 1259

ПОСВІДЧЕННЯ
тракториста-машиніста


Лицьовий бік
------------------------------------------------------------------
| ПОСВІДЧЕННЯ ТРАКТОРИСТА-МАШИНІСТА |
| PERMIS DE CONDUIRE |
| |
|Прізвище________________________________________________________|
| |
|Ім'я ___________________________________________________________|
| |
|По батькові ____________________________________________________|
| |
|Дата і місце народження ________________________________________|
| |
|________________________________________________________________|
| |
|Місце проживання _______________________________________________|
| |
|________________________________________________________________|
| |
|________________________________________________________________|
| |
| |
| (серія і номер посвідчення) |
| |
| Видано |
| |
| Місце для ___________________________________ |
| фотокартки (найменування територіального |
| розміром |
| 40 x 30 ___________________________________ |
| міліметрів органу Держсільгоспінспекції) |
| |
| ___ ____________________ р. |
| М.П. (дата видачі) |
| |
| ________________________________________ |
| (підпис голови екзаменаційної комісії) |
| |
| ________________________________________ |
| (підпис власника) |
------------------------------------------------------------------

Зворотний бік
------------------------------------------------------------------
| Категорії машин, на керування якими видане |Відмітка про|
| посвідчення | дозвіл |
|---------------------------------------------------+------------|
|А1 |трактори з потужністю двигуна до 73,5 кВт | |
|----+----------------------------------------------+------------|
|А2 |трактори з потужністю двигуна понад 73,5 кВт | |
|----+----------------------------------------------+------------|
|B1 |самохідні зерно- і кукурудзозбиральні машини | |
|----+----------------------------------------------+------------|
|B2 |самохідні кормозбиральні машини | |
|----+----------------------------------------------+------------|
|B3 |самохідні машини для збирання коренеплодів, | |
| |картоплі, овочів, фруктів і ягід; | |
|----+----------------------------------------------+------------|
|С |самохідні дорожньо-будівельні машини | |
|----+----------------------------------------------+------------|
|D1 |екскаватори з об'ємом ковша до 4 куб. метрів | |
|----+----------------------------------------------+------------|
|D2 |екскаватори з об'ємом ковша понад 4 куб. метри| |
|----+----------------------------------------------+------------|
|Е1 |навантажувачі з потужністю двигуна до 147 кВт | |
|----+----------------------------------------------+------------|
|Е2 |навантажувачі з потужністю двигуна понад 147 | |
| |кВт | |
|----+----------------------------------------------+------------|
|F1 |автогрейдери масою до 18 тонн | |
|----+----------------------------------------------+------------|
|F2 |автогрейдери масою понад 18 тонн | |
|----+----------------------------------------------+------------|
|G1 |бульдозери з потужністю двигуна до 73,5 кВт | |
|----+----------------------------------------------+------------|
|G2 |бульдозери з потужністю двигуна понад 73,5 кВт| |
|----+----------------------------------------------+------------|
|H |інші самохідні машини, які підлягають | |
| |реєстрації в територіальному органі | |
| |Держсільгоспінспекції | |
|----------------------------------------------------------------|
| |
|Для особливих відміток _________________________________________|
| |
|(серія і номер талона попереджень) |
------------------------------------------------------------------


Примітки: 1. Бланки посвідчення, що виготовляються централізовано
на замовлення Держсільгоспінспекції розміром
105 x 140 міліметрів із цупкого світлого паперу з
кольоровою сіткою.

Бланки нумеруються друкарським способом.

2. Серія посвідчення складається з двох великих літер
українського алфавіту, які мають відповідники у
латинському алфавіті.

Номер посвідчення шестизначний.

3. Текст, виділений курсивом, не друкується.

4. Заповнене посвідчення покривається ламінатом.

{ Додаток 1 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 881
( 881-2010-п ) від 29.09.2010, N 86 ( 86-2011-п ) від 09.02.2011,
N 1115 ( 1115-2011-п ) від 20.10.2011, N 1148 ( 1148-2012-п ) від
05.12.2012 }


{ Додаток 2 виключено на підставі Постанови КМ N 1115
( 1115-2011-п ) від 20.10.2011 }


ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 25 листопада 2009 р. N 1259

ЗМІНИ,
що вносяться до Положення про порядок видачі
посвідчень тракториста-машиніста ( 217-94-п )


1. Пункти 3 і 4 викласти в такій редакції:

"3. Видача посвідчень тракториста-машиніста і талонів
попереджень проводиться інспекцією державного технічного нагляду
Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, Київської та
Севастопольської міських держадміністрацій (далі - інспекція
Держтехнагляду) тільки тим особам, які постійно або тимчасово
проживають чи навчаються на території, що обслуговується державним
інспектором відповідної інспекції.

4. Машини, керування якими здійснюється за наявності
посвідчення, залежно від їх типів і призначення поділяються на
такі категорії:

А1 - трактори з потужністю двигуна до 73,5 кВт;

А2 - трактори з потужністю двигуна понад 73,5 кВт;

В - самохідні сільськогосподарські машини;

С - самохідні дорожньо-будівельні машини;

D1 - екскаватори з об'ємом ковша до 4 куб. метрів;

D2 - екскаватори з об'ємом ковша понад 4 куб. метри;

E1 - навантажувачі з потужністю двигуна до 147 кВт;

E2 - навантажувачі з потужністю двигуна понад 147 кВт;

F1 - автогрейдери масою до 18 тонн;

F2 - автогрейдери масою понад 18 тонн;

G1 - бульдозери з потужністю двигуна до 73,5 кВт;

G2 - бульдозери з потужністю двигуна понад 73,5 кВт;

H - інші самохідні машини, які підлягають реєстрації в
інспекції Держтехнагляду.

У разі відкриття категорії H у графі посвідчення "Для
особливих відміток" зазначається тип машини, на керування якою
виданий дозвіл.

Тракторист-машиніст має право керувати машинами тих
категорій, позначення яких дублюється у посвідченні у графі
"Відмітка про дозвіл".

У разі порушення трактористом-машиністом правил дорожнього
руху та/або правил технічної експлуатації машин працівниками
інспекції Держтехнагляду та Державтоінспекції робиться просічка
компостером (відмітка) в талоні попереджень.

Правила технічної експлуатації машин затверджуються
Мінагрополітики.".

2. В абзаці першому пункту 7 слово "підготовку" замінити
словами "професійну підготовку".

3. Пункт 8 викласти в такій редакції:

"8. Документом, що засвідчує проходження професійної
підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації та
одержання (підвищення) робітничої кваліфікації, є диплом
кваліфікованого робітника або свідоцтво про присвоєння
(підвищення) робітничої кваліфікації, зразки яких затверджено
Кабінетом Міністрів України.".

4. У пункті 12 після слів "чинного законодавства" доповнити
словами "в порядку, визначеному Мінагрополітики".

5. В абзаці другому пункту 13 слова та цифри "на термін 12 і
більше місяців" та слова "незалежно від терміну" виключити.

6. У пункті 14:

в абзаці третьому слова "свідоцтво про проходження навчання"
замінити словами "диплом кваліфікованого робітника або свідоцтво
про присвоєння (підвищення) робітничої кваліфікації";

абзац 6 викласти в такій редакції:

"одну фотокартку розміром 3 x 4 сантиметри, що відповідає
віку особи на момент одержання нею посвідчення;";

в абзаці дев'ятому слова "свідоцтва про проходження навчання"
замінити словами "диплома кваліфікованого робітника або свідоцтва
про присвоєння (підвищення) робітничої кваліфікації".

7. В абзаці першому та другому пункту 15 слова "свідоцтво про
проходження навчання тракториста-машиніста" і "свідоцтві про
проходження навчання тракториста-машиніста" замінити відповідно
словами "диплом кваліфікованого робітника або свідоцтво про
присвоєння (підвищення) робітничої кваліфікації" і "дипломі
кваліфікованого робітника або свідоцтві про присвоєння
(підвищення) робітничої кваліфікації".

8. У пункті 20 слово "розписується" замінити словами "ставить
підпис".

9. Абзац перший пункту 22 викласти в такій редакції:

"22. Особам, які пройшли професійну підготовку,
перепідготовку або підвищення кваліфікації для роботи на машині
конкретної марки, та випускникам загальноосвітніх шкіл третього
ступеня, професійно-технічних навчальних закладів посвідчення і
талон попереджень видаються на загальних підставах.".

10. Абзац перший пункту 23 після слів "заявлених категорій"
доповнити словами "за умови наявності в навчального закладу
ліцензії на право надання освітніх послуг у сфері
професійно-технічної освіти".

11. Доповнити Положення пунктом 24-1 такого змісту:

"24-1. Особам, які мають у приватній власності або в
користуванні трактори, що належать до категорії А1 або А2, у тому
числі самостійно виготовлені, та мають посвідчення водія (крім
категорій А, А1, В1), може видаватися посвідчення
тракториста-машиніста категорії А1 або А2 без проходження навчання
після складення екстерном іспитів з правил дорожнього руху і
практичних навичок керування машинами.".

12. Пункт 25 після слів "для користування" доповнити словами
"та у разі заміни посвідчення".

13. В абзаці першому пункту 29:

у першому реченні слова "свідоцтвом про проходження навчання"
замінити словами "дипломом кваліфікованого робітника або
свідоцтвом про присвоєння (підвищення) робітничої кваліфікації";

у другому реченні слово "свідоцтва" замінити словами "диплома
(свідоцтва)".

14. В абзаці першому пункту 31 слово "Мінсільгосппродом"
замінити словом "Мінагрополітики".

15. Пункт 35 викласти в такій редакції:

"35. Професійна підготовка, перепідготовка і підвищення
кваліфікації трактористів-машиністів здійснюється у навчальних
закладах, підприємствах за наявності необхідної
навчально-матеріальної бази, відповідної ліцензії, отриманої у
визначеному законодавством порядку.".

16. У пункті 37 слово "підготовкою" замінити словами
"професійною підготовкою".

17. У пункті 38:

у першому реченні слово "підготовки" замінити словами
"професійної підготовки", а цифри та слово "25 чоловік" - цифрами
та словом "30 осіб";

доповнити пункт абзацом такого змісту:

"Порядок формування та ведення реєстру закладів, які
здійснюють підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації
трактористів-машиністів, затверджується Мінагрополітики.".

Порядок роботи, пов'язаний з реєстрацією та зняттям з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних

Телефон:

Адрес:

Контакт