Виноградарство та виноробство Закарпаття.

Існують дані, що виноград у нашому краї вирощували вже уIIIстолітті. Перші кочові племена угорців, які прийшли зі сходу на початку Х століття в Дунайську улоговину, очевидно, завезли середньоазіатські пізні столові сорти винограду.

У XIII—XV століттях значна частина виноградників Закарпаття належала монастирям. На початку XVI століття виноградарство краю розвивається інтенсивніше. Мукачівські та Берегівські вина йдуть не лише на задоволення потреб населення та місцевих феодалів, але й потрапляють на королівський стіл.

З першої половини XVI століття, коли східна частина Угорщини відійшла до Османської імперії, і до XVII століття виноградарство на Закарпатті розвивалось під впливом виноградарських районів Причорномор'я. З Малої Азії і Балкан завезено такі сорти як Чауш, Карабурну, Липовина, Фурмінт.

В період турецького протекторату під виноградники були освоєні майже всі південні схили вулканічних горбів від Токаю, через Ужгород, Середнє, Мукачево, Берегове, Виноградове і далі до Хуста. Мабуть, в цей час побудовано перші винні підвали в Мужієві та Середньому, тераси на Чорній горі.

У XIX столітті виноградарство Закарпаття розвивається під впливом Франції, Італії, Німеччини, з яких завозиться садівний матеріал, запозичується агротехніка. Разом із садівним матеріалом в    70-их роках була завезена філоксера, яка знищила всі кореневласні виноградники на площі 2700га.

З 1885 року починається відновлення виноградників щепленими саджанцями і сортами ізабельної  групи, завезеними з Америки. На початку Першої світової війни площа виноградників вже становила 3 тис. га. За період з 1919 по 1938 рік, коли Закарпаття входило до складу Чехословаччини, ця площа зросла до 4,5 тис. га, а на час возз'єднання Закарпаття з Україною залишилось всього 3,5 тис. га.

За Радянських часівпісля колективізації почалися масові посадки виноградників. Створено спеціальний винтрест, розсадницьку базу. Вже в 1953 році площі виноградників зросли до 5400 га. Щороку закладалось по 1200—1500 га нових насаджень. У 1960 році виноградники (без індивідуального сектора) займають площу 14,5 тис. га, чого не знала історія краю. Почали закладатись виноградники і в Іршавському районі. Площі їх було доведено до З тис. га. Були спроби освоїти під виноградники окремі площі в Хустському та Свалявському районах. Розвивалась виноробна промисловість. Збудовано винзаводи з автоматичними лініями, які випускали вина в пляшковому розливі.

На даний час площа  виноградників по області складає 3,9 га.(разом з індивідуальним сектором).

З 2000 року діє програма «Державна підтримка розвитку хмелярства,закладання молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними».За даною програмою в області закладено біля 800 га. виноградників. Найбільші площі молодих виноградників в ТОВ «Чізай» -253га. та ТОВ «Карпатвинеталон» -158 га.  Берегівського району ,в інших господарствах області площі молодих виноградників незначні(10-40га).

Виноробство Закарпаття  також  переживає не кращі  часи. Через відсутність сировинної бази та високої вартості  ліценцій на виробництво виноробної продукції, в значній мірі зменшено виробництво вина.

Навесні 2005 року при внесенні змін до Закону України "Про державний бюджет України на 2005 рік" було прийнято, що плата за ліцензію для виробників вина становить 250 тис. грн., а для первинного виноробства - 25 тис. грн. Ось ця узаконена норма підірвала економіку більшості  підприємств АПК Закарпатської області, які раніше розливали вино і від реалізації якого напряму залежав їх фінансовий стан у цілому. Крім АПФ "Леанка", це Іршавський та Тересвянський заводи продтоварів, СВАТ імені Шевченка, що в селищі Королево,  ДАПТП "Бобовище", радгоспи-заводи -"Берегівський", "Мужіївський", "Мукачівський", "Виноградівський", "Ужгородський", "Великолазівський" і "Червона зірка". За межами українського законодавства залишились і приватні винороби, яким закон просто забороняє  виготовлення і продаж вина.

На даний час вартість ліцензії для виробників  складає 500 тис. грн. (на право оптової торгівлі алкогольними напоями). В Закарпатській області такі ліцензії мають лише два підприємства, ТОВ «Айсберг» (ТМ»Чізай») та ТОВ «Котнар» Берегівського  району.

Основна доля у вирощуванні винограду та виробництві вина припадала на державні підприємства, які зараз знаходяться в жахливому стані, більшість з яких давно не ведуть виробничу діяльність. Виноградники заросли чагарниками, підприємства обростають боргами і подальша їх доля невизначена. Вкладати інвестиції в дані підприємства ніхто не бажає.

 

Для розвитку виноградарства та виноробства потрібно реформувати  державні підприємства, на їх базі створити приватні підприємства залучивши їх до програми «Державна підтримка розвитку хмелярства, закладання молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними», встановити диференційовану оплату за ліцензію на первине та вторинне виноробство  в залежності від об’ємів виробництва.

Телефон:

Адрес:

Контакт